Після того, як обрані всі боярин і поїзд молодого сформовано, відбуваються наступні обріди що пов’язані вже з безпосередньо від’їздом по молоду.
Перший обряд має військовий зміст. Посеред двору ставлять лавку, на неї діжку, покриту скатеркою. На кришку діжки кладуть хліб, що ним батьки благословлятимуть молодого, коло лавки ставлять відро з водою і скляну стопку. Молодий з боярами стає перед діжкою та хлібом. З хати виходить мати молодого у вивернутому кожусі і смушковій шапці. В подолі вона тримає зерно, овес, горіхи, дрібні монети та ін. Один з боярів підходить до неї і подає їй граблі або вила, що мають імітувати собою коня на якого вона сідає. Старший боярин бере цю імпровізовану коняку за поводи і тричі обводить навколо діжки. Під час цього обряду мати сипле зерном та монетами на всі боки, а дівчата співають пісні про жаданий добрий урожай та родючість. Після третього обводу діжі, старший боярин веде коня напоїти. Він зачерпує стопкою води з відра і вдає що дає пити коневі, тобто лиє на кінець вил чи грабель. Набравши другий раз води, він передає її через плече іншому бояринові, а той взявши стопку кидає її через плече, щоб та розбилася. Тоді мати кидає вила, а бояри ламають їх і розкидають в різні боки.
Після цього обряду починають збиратись у дорогу. Молодий їде у супроводі своїх бояр, а перед ним несуть весільний прапор. На більшій території України молодий зі свитою справді їдуть верхи на конях.
Якщо молода з іншого села, то на зустріч молодому виїжджають хлопці з села молодої і перегороджують йому дорогу і питають з якою метою він хоче потрапити до їхнього села.
Цей обряд називають переймою. Посеред дороги ставлять стіл, вкритий білою скатеркою на яку кладуть хліб. Підійшовши до стола, молодий схиляється до хліба, хреститься і цілує його, а потім купує у хлопців право на в’їзд до села, даючи їм горілки та грошей.
Поїзд молодого рушає далі, але під’їхавши до двору молодої зустрічають наступну перепону.
