Вікно в традиційній культурі українців не було просто елементом будівлі, воно мало конкретне символічне значення - кордон між світом родини, домашнього затишку та безпеки - та зовнішнім, не завжди безпечним світом.
А під час зимового обряду колядування, саме під вікном колядували перші колядники на Свят-вечір, бо на цей вечір вікно ставало межею між світом живих та предків, образ яких і уособлювали колядники.
Обов'язковим елементом віконного пройому були також ставні. Вони виконували багато потрібних функцій - берегли тепло в холодну пору, відсікали сонце влітку, захищали від "чужих" очей та проникнення. Ставні робили власними руками, збиваючи кілька дошок, які вішали на завіси.
Деякі господарі прикрашали ставні різьбенням або малюванням на них, або ж просто фарбуванням.
