Ну і закінчуючи огляд теми появи натільної білизни в житті українців, ми хочемо показати, як це явище сприймали прості люди і надаємо пряму мову респондентів які стали свідками тих історичних модних змін у повсякденному гардеробі людей.
Нові та сучасні види білизни, такі як: труси або панталони, бюстгальтери, комбінації - почали набувати популярності серед сільського населення України в період з 1945-го по 1960-й рр. ХХ ст. Для жінок тоді почали шити об’ємні труси-панталони, а для чоловіків так звані «сімейні» труси чи кальсони.
Поява в селі такого нового виду одягу як труси-панталони жінками старшого віку сприймалася переважно з осудом. Свідченням цього є заборона вивішувати випрану білизну для загального огляду: «Як я попала на роботу в Тернопільську область, там в одне село. Вистірати отако ліфик і труси, де хоч повішай. Пальцем [показували]: «Подиви, подиви, подиви шо вона вивісила! Подиви, шо вона вивішала!» [с.Западинці Летичівського р-ну Хмельницької обл.].
Труси-панталони стали першим предметом спідньої білизни, який почав вважатись обов’язковим елементом гардеробу – у них починали вбирати дитину, коли вона йшла до школи. Як згадують інформанти 1930-х років народження, у дитинстві вони навіть не знали як правильно одягати цей елемент гардеробу: «Бо ми не знали таке. Да, купила десь мама, пішла, принесла: «Вонзьо я вам покупила». А я взяла, тако на голову натягнула. А вони сміються з мене. А вони сміються, кажуть, що куди ж ти на голову, це на задніцу треба вдягнути, а не на голову» [с.Трудолюбівка Барського р-ну Вінницької обл.].
Діти часто відмовлялися носити труси, адже не розуміли їхнього призначення: «То тоді, йшли до школи, а сніги, а дитина була вдома, шо вже треба було йти до школи. То не вбереш її, бо кричить криком, шо я не буду вбиратися. То як же ж ти підеш? Тій такі були, шо й не було [трусів], тій такі ходили з голими литками» [с.Трудолюбівка Барського р-ну Вінницької обл.].
Коли батьки не мали змоги купити фабричні труси для дитини, шили їх самі з домотканого полотна: «Значить, наверно, було вже, бо я не помню, шоб в них по началу ходили. Їх видно і не було вначалі. Я помню, мені мама була пошила такі трусіки з полотна» [с.Дубова Жмеринського р-ну Вінницької обл.].
У віддалених селах спідня білизна з’явилася порівняно пізніше – наприкінці 1950-х років. Там сформувалося до неї дещо інше ставлення: «З’явилися труси вже, як я була шось у третьому класі. Як я сорок восьмого, то считай. То мені купили труси, я корову пасла, то цілий день на Лисій горі догори ногами стояла, шоб побачили, шо в мене труси вже є. Шо ти думаєш, це не шутки, було тоді таке. Ні в кого не було, но в мене вже» [с.Токарівка Жмеринського р-ну Вінницької обл.].
З появою трусів-панталонів якісно змінилася жіноча гігієна. Незручні саморобні конструкції-пристосування відійшли у минуле, натомість з’явилися труси зі вкладками із ситцю, які наприкінці 1950-х років широко увійшли у повсякденний вжиток сільських жінок.
Поширення фабричної спідньої білизни серед сільської молоді відбувалося під впливом різних факторів. Так, мешкаючи в гуртожитку, дівчата бачили на своїх однолітках кращу білизну, починали соромитися своєї домотканої і поступово переставали її використовувати: «Біленьке полотно всьо тако на брительках. Я так тішуся, шо вона така гарна, сорочка біленька. Поїхала, попала в общежитіє, там дівчата всі в тих комбінаціях, я навіть не знала, шо таке комбінація. Боже мій! Як я стидалася роздітися. А кровать моя стояла коло вікна, коло батареї. Вночі встаю коло батареї, висушу і знов вдіваю, шоб ніхто не бачив. Получила першу стіпєндію, то тоже пішла, купила сорочку. Сорочку. Така полотняла, біле полотно, як перкальова казали. А я вже тоді не стидалась роздітися» [с.Миньківці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.].
Взагалі, швидкому розповсюдженню спідньої білизни в післявоєнний період посприяло масовий виїзд з сіл до міст на навчання молоді, яка одразу, при поверненні в село на перші канікули знайомила родини та односельців з "городською модою" і так, поступово, з кожним новим поколінням зменшувалось упередженне ставлення до натільної білизни та приходило усвідомлення її практичності та необхідності.
Жіночі панталони 1950-х років.
