У Варшавському музеї збереглась унікальна колекція світлин, датованих орієнтовно 1920-ми роками. На них аргентинська професійна фотограф білоруського походження Софія Хоментовська фіксувала життя та побут тогочасних Поліщуків (як називають жителів Поліського регіону Білорусі та України).
A unique collection of photographs dating back to the 1920s has been preserved in the Warsaw Museum. On them, the Argentinian professional photographer of Belarusian origin Sofia Khomentovska recorded the life and daily life of Polishchuks (as the inhabitants of the Polissya region of Belarus and Ukraine are called).
Її стиль фотографування не передбачав жодних постановочних кадрів, лише життя та побут, якими вони є насправді.
Авторка цих світлин спеціально добиралась до найвіддаленіших сіл переважно Волинського Полісся, куди часто навіть не було наземного сполучення. Давні архаїчні села та хутори серед річок та болот.
Her style of photography did not involve any staged shots, only life and everyday life as they really are.
The author of these photos specially got to the most remote villages, mostly in Volyn Polissia, where there was often no land connection. Ancient archaic villages and hamlets among rivers and swamps.
Основним джерелом для існування селян в цих селах було, звичайно, рибальство. Від дітей і до жінок - всі були задіяні в цьому промислі. Ці світлини розвіюють усталений стереотип про Поліщуків, як людей лісу. Виявляється, що було і багато міні-Венецій в українських поліських селах.
The main source of subsistence for the peasants in these villages was, of course, fishing. From children to women - everyone was involved in this industry. These photos dispel the established stereotype about Polishchuks as people of the forest. It turns out that there were many 'mini-Venices' in Ukrainian Polish villages.
Шкода, що до нас дійшло зовсім мало етнографічних досліджень та фольклору з цих сіл. Їхнє специфічне географічне розташування не сприяло відвідуванню дослідниками для вивчення життя річкових Поліщуків.
It is a pity that very few ethnographic studies and folklore from these villages have reached us. Their specific geographical location did not facilitate visits by researchers to study the life of river Polishchuks.
