В народних уявленнях знахарство є протиставленням чаклунству (відьмацтву). Вважалося що відьми отримують свої знання від нечистої сили, натомість знахарі від Бога. Відьми поповнюють свої сили роблячи людям шкоду, а знахарі допомагають її побороти, особливо якщо це стосується здоров’я людини.
Знахарами могли бути як чоловіки, так і жінки. Хоч жінок знахарок була переважна більшість, але чоловіки все ж таки мали більший авторитет в громаді.
Знахарі не вимагали за свої послуги оплату – але вважалося нормою віддячити за допомогу. Переважно це були харчі, полотно, рідше гроші.
При лікуванні користувалися ліками, які робили з зілля, коріння, листя. Також могли робити нашіптування, замовляння від різних хвороб, переляків і т.д.
Вважалося, що якщо знахар розповість кому-небудь таємницю цілительства, то може одразу його втратити. Знахарі перед смертю здатні передати свою силу і знання молодшій людини одним лише доторком. Якщо вони не передадуть своєї сили, то будуть довго і болісно помирати, або в їхнє тіло вселиться чорт, щоб робити людям шкоду.
