Сьогодні всі згадують про Помаранчеву революцію та Революцію гідності. Але цього дня були не лише звершення і перемоги. І листопад є дуже кривавим місяцем у цьому плані.
Рівно сто років тому у такі ж гидкі осінні дні 21-23 листопада 1921 під містечком Базар, теперішня Житомирська область, чекісти розстріляли понад триста вояків армії Української Народної Республіки.
малюнок Юрія Журавля
Вони були захоплені після важкого бою біля села Малі Міньки, що стався напередодні — 17 листопада. У тому бої повстанська армія УНР втратила близько 700 бійців. І це фактично був останній великий бій регулярної армії української республіки.
І як наслідок того, майже безперешкодне поширення більшевистської чуми на більшій території України. Подекуди ще відбувались великі повстання, не здавався й Холодний Яр, але основна маса населення була залякана та червоним терором було підірвано ресурсну базу для широкомасштабного масового опору чужинцям.
Перед розстрілом полонені були допитані та мали можливість перейти на бік "червоних", але ніхто не перейшов на службу до ворога. Також є згадка, що перед смертю багато вояків співали український гімн.
На щастя для історії, матеріали допитів та списки козаків збереглись в архівах. У книзі "Рейд у Вічність" (за редакцією Романа Коваля) опубліковано ці матеріали, а також наведено детальнішу історичну довідку.
Ще одна гарна стаття про Базарську трагедію є на сайті "Історична правда": https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/11/18/62533/