Період зимових свят є традиційним часом для перегляду старих, і не надто старих, але безперечно добрих, фільмів. У кожного за життя вже склався такий традиційний список обов’язкового до перегляду кіно.
Хтось вже невідомо котрий раз стежить за пригодами Гаррі Поттера. Для когось новорічні вихідні не можливі без масштабних саг типу "Володаря Перснів" чи "Зоряних воєн". Люди старшого покоління ностальгують під "Іронію долі" та комедії Гайдая. А "діти дев’яностих" раз за разом заздрять та переживають за Кевіна МакКалістера.
Нещодавній конкурс "Улюблений український фільм" від нагадав про існування чудових фільмів. І от один із них я із задоволенням додав до цьогорічного списку "святкових" стрічок. Тим більше, що цей фільм кілька днів тому відсвяткував свій шістдесятирічний ювілей. Ви певно теж його бачили, або принаймні чули про нього. А головна пісня неодноразово лунала у багатьох версіях. Тому переказувати сюжет марна справа.
"За двома зайцями". Якось раніше не надто згадував про нього. Останній раз дивився ще по телевізору шість чи сім тому.
Але нещодавно він виринув у рекомендаціях YouTube і не просто так, а у оновленому відреставрованому вигляді та ще й з українським озвученням. Як виявилось перша версія "За двома зайцями" була знята українською, а вже потім була дубльована російською і лише деяким персонажам було залишено суржик для яскравості образі. І саме ця друга російська дубльована версія увесь час показувалась як в кіно, так і по телебаченню.
На щастя, у 2013 році в Маріуполі випадково було знайдено первісну звукову доріжку фільму і вдалось відновити фільм у первинному звучанні.
Найцікавіше у фільмі, окрім яскравої гри акторів та комедійного сюжету, це виловлювати у кадрах відомі місця столиці де побував особисто. І порівнювати якими вони колись були без забудови, висоток, суцільних парковок та реклами.
Тож якщо у цей святковий період трапиться вільний від застільних посиденьок час подивіться цей шедевр українського кінематографа та отримайте задоволення.