Привіт, шановні читачі. Вже Борис Джонсон опублікував авторську статту під назвою “Якого бісі ми чекаємо?”, характеризуючи ситуацію з постачанням озброєння Україні. Авторську статтю політика не складно знайти в мережі. Я ще не читав цю публікацію, але розумію, що основна теза її: якого біса? Якого біса світ чекає більше крові, страждань українського народу, скалічених доль людей, яких примусово депортують на чужину. Зараз хтось з читачів вкаже на те, що все це відбувається в Україні і саме український народ повинен за це відповідати, а разом з ним політики. Так, керівники держави, чиновники вищих рівнів повинні були здійснити певні заходи по забезпеченню обороноздатності України. Та навіть в тому випадку якби наша країна в кілька разів підвищила витрати на оборонну промисловість, ми не рівня країні-агресору. Тим більше, що українська економіка і до повномасштабного вторгнення знаходилася не в самому кращому стані, і це ні для кого не є секретом.
Сьогоднішня ситуація добре демонструє те, що військові сили України та агресора не рівні. Навіть з допомогою західної зброї моя країна важкими зусиллями та багаточисленними жертвами стримує агресію і геноцид. Для розуміння ситуації: проектний військовий бюджет України в 2021 році був трохи більше 7 мільярдів доларів. Насправді ж, Міністерство оборони отримало в два рази менше грошей. В росії на військові потреби в 2021 році було виділено майже в 10 разів більше.
Маючи півсотні країн-союзників, серед яких є країни з військовим бюджетом більшим за російський, Україна через рік після повномасштабного вторгнення росії ніяк не може отримати ракети дальнього ураження, сучасні літаки і танки. В українських ЗМІ щоденно пишуть про можливість передачі танків Леопард, повторюю, можливість. Кажуть то про 10, то про 14 танків, котрі передадуть протягом року?? Але така кількість бойових машин не змінить ситуацію на полі бою. Невже у кількох країн з величезним військовим бюджетом немає сотень машин, які в тандемі з доведеною мужністю і професіоналізмом українських військових допоможуть в найкоротші терміни вийти на історичні кордони України та припинити кровопролиття. Дійсно, якого дідька весь час чуємо якісь відмовки, адже зброя є і, скоріше за все, її набагато більше, чим ми можемо собі уявити. Хочеться нагадати про оперативність при виникненні надзвичайних ситуацій, викликів світовій спільноті. А саме це відбувається наразі, коли росія вважає ворогом майже весь світ. А розмови про передачу танків, коли війна триває 11 місяців, важко поєднати зі словом оперативність.
Тільки що перечитав авторську статтю Бориса Джонсона. Борис, звичайно, пише краще чим я. Його стаття про відсутність совісті у путіна, наслідки ракетних ударів, вбивства мирних людей в Україні, а основне це заклики до світової спільноти надати зброю. Надати зброю саме зараз, коли Україні вона вкрай потрібна для боротьби за незалежність, за життя людей! Автор підкреслює, що такі війни, війни за незалежність, завжди закінчуються однаково — перемогою, перемогою країни, що захищає свою землю. Але головне питання залишається відкритим — коли це відбудеться?
Слава Україні!
What is the West waiting for? Ukraine needs weapons
Hello, dear readers. Boris Johnson has already published an author's article entitled "What the hell are we waiting for?", characterizing the situation with the supply of weapons to Ukraine. It is not difficult to find an author's article by a politician on the Internet. I haven't read the post yet, but I understand that the main point of it is: what the hell? What the hell is the world waiting for more blood, suffering of the Ukrainian people, crippled fate of people who are forcibly deported to a foreign land. Now one of the readers will point out that all this is happening in Ukraine, and it is the Ukrainian people who should be responsible for it, along with the politicians. Thus, the heads of state, high-level officials had to take certain measures to ensure Ukraine's defense capability. And even if our country were to increase its spending on the defense industry several times, we are not at the level of the aggressor country. Moreover, the Ukrainian economy was not in the best condition even before the full-scale invasion, and this is no secret to anyone.
Today's situation clearly demonstrates that the military forces of Ukraine and the aggressor are not equal. Even with the help of Western weapons, my country is restraining aggression and genocide with great efforts and numerous victims. To understand the situation: the projected military budget of Ukraine in 2021 was slightly more than 7 billion dollars. In fact, the Ministry of Defense received two times less money. In Russia, almost 10 times more was allocated for military needs in 2021.
Having fifty allied countries, among which there are countries with a military budget larger than Russia's, Ukraine cannot get long-range missiles, modern planes and tanks a year after the full-scale invasion of Russia. The Ukrainian mass media write daily about the possibility of the transfer of Leopard tanks, I repeat, the possibility. They say about 10, then about 14 tanks that will be handed over during the year?? But such a number of combat vehicles will not change the situation on the battlefield. Do several countries with a huge military budget not have hundreds of machines that, in tandem with the proven courage and professionalism of the Ukrainian military, will help to reach the historical borders of Ukraine in the shortest possible time and stop the bloodshed. Indeed, what an old man, we hear some excuses all the time, because there are weapons and, most likely, there are much more of them than we can imagine. I would like to remind you about promptness in emergency situations and challenges to the world community. And this is exactly what is happening now, when Russia considers almost the whole world to be its enemy. And talking about the transfer of tanks, when the war has been going on for 11 months, is difficult to combine with the word efficiency.
Just read author's article by Boris Johnson. Boris, of course, writes better than I do. His article is about Putin's lack of conscience, the consequences of missile attacks, the killing of civilians in Ukraine, and the main thing is calls for the world community to provide weapons. Provide weapons right now, when Ukraine desperately needs them to fight for independence, for people's lives! The author emphasizes that such wars, wars for independence, always end in the same way - with victory, the victory of the country that defends its land. But the main question remains open - when will it happen?
Glory to Ukraine!