Hello! I would like to share with you something good, something that gives you inspiration, a desire to live and enjoy this wonderful biological process or maybe a way of being. But instead, I decided to share my thoughts on my outlook on life. I can't answer the question: who am I - a pessimist or a realist?
I am 100% sure that I am not a member of the group of happy optimists. I have often heard people say that I am a pessimist. I consider this option, but I don't agree with it 100%. It is said that pessimism and optimism are acquired forms of perception of the world. I can't agree here either, because it is from our parents that we inherit many interesting things. Therefore, it is unlikely that parents with a positive outlook will raise a pessimistic child. Everything is transmitted at the DNA level, and then changes to some extent in the process of integrating the individual through the prism of society.
The fact that pessimists call a glass of water half-empty and optimists call it half-full is also a complete nonsense. After all, today, being in a certain state under characteristic circumstances, you can give one answer, tomorrow - another. Probably, there is some kind of complex assessment system, a system of psychological testing that allows you to roughly determine a personal trait - pessimism or optimism. But I have never seen anything like it. Instead, you can find primitive tests online that will never give a true answer and are not worthy of attention.
People say that a realist is somewhere in between an optimist and a pessimist. The very name of this word suggests that a person looks at the world objectively, perceives it as it really is. Here it is necessary to clarify that "objectively perceives" means as much as possible. And the degree of this reality is different for everyone. By the way, there are also idealists, those who live in a kind of world of their own. This term is the opposite of realism. If we put aside philosophical concepts, and I have completely abandoned them and consider terms exclusively in a household format, then we can give an example of an idealist. And here I have a real example of a living idealist and an optimist to boot.
My friend's name is Eduard. He grew up in a wealthy family, read a lot, and studied well. Despite being in his forties, he does not work, and earns his living by renting out commercial and residential real estate. He has hardly encountered any problems in his life, as they say, "he lives for pleasure." He believes in politicians, believes in every bill, and believes that they are all aimed at a better life. Ed continues to read, fish, and play sports. He is a kind person, an idealist and an optimist at the same time. In fact, there are very few people like him, but they exist.
Most of us are a mixture of optimism, pessimism, realism, idealism, and other outlooks on life. Yet we have more of some ingredients and less of others. I am sure that sometimes I look at some things with optimism, but more often it is a realistic view or opinion of a pessimist. Therefore, I tend to think that realism prevails among my personal traits, which sometimes dilutes optimism, and more often - a negative view of things and life.
All the best to everyone!
На межі песимізму та реалізму
Привіт! Мені б хотілося поділитися з вами чимось добрим, таким, що дає натхнення, прагнення жити та радуватися цьому чудовому біологічному процесу чи може способу існування. Та натомість вирішив поділитися думками щодо погляду на життя. Мені не дає спокою відповідь на питання: хто я є — песиміст чи реаліст?
На 100% відсотків впевнений в тому, що я не входжу до групи щасливих оптимістів. Мені часто доводилося чути у свій бік вислів, що я песиміст. Я розглядаю цей варіант, але не погоджуюся з ним на 100%. Кажуть, що песимізм та оптимізм — це набуті форми сприйняття світу. Тут теж не можу погодитися, адже саме від батьків ми наслідуємо багато чого цікавого. Тому навряд чи у батьків, схильних до позитивного світосприйняття, виросте дитина песиміст. Все передається на рівні ДНК, а потім певною мірою змінюється в процесі інтеграції особистості через призму суспільства.
Той факт, що песимісти називають стакан з водою напівпустим, а оптимісти — напівповним, теж повна дурня. Адже сьогодні, перебуваючи в певному стані при характерних обставинах, можете дати одну відповідь, завтра — іншу. Ймовірно існує якась складна система оцінювання, система психологічного тестування, що дозволяє приближено визначити особисту рису — песимізм чи оптимізм. Та мені не доводилося бачити подібних. Натомість можна знайти в мережі примітивні тести, які ніколи не дадуть правдивої відповіді й не заслуговують на увагу.
Люди кажуть, реаліст розташований десь посередині між оптимістом та песимістом. Сама назва цього слова говорить про те, що людина дивиться на світ об'єктивно, сприймає його таким, яким він є насправді. Тут треба уточнити, що “об'єктивно сприймає” рівно настільки, наскільки це можливо. І ступінь цієї реальності у кожного своя. До речі, є ще ідеалісти, ті, що живуть у своєрідному власному світі. Цей термін є протилежністю реалізму. Якщо відкинути в бік філософські концепції, а я повністю від них відмовився й розглядаю терміни виключно в побутовому форматі, то можна навести приклад ідеаліста. І тут в мене є реальний приклад живого ідеаліста й на додачу оптиміста.
Знайомого звати Едуард. Він виріс в забезпеченій родині, багато читав, добре вчився. Попри сорокарічний вік він не працює, а гроші на життя отримує від здачі в оренду комерційної та житлової нерухомості. Він майже не стикався з життєвими проблемами, як кажуть “живе в задоволення”. Він вірить політикам, вірить в кожний законопроєкт й вважає, що всі вони спрямовані на краще життя. Ед продовжує читати, рибалить, займається спортом. Він добра людина, він ідеаліст і оптиміст одночасно. Насправді таких людей дуже мало, але вони є.
Більшість із нас — це суміш оптимізму, песимізму, реалізму, ідеалізму та інших поглядів на життя. Та все ж одних інгредієнтів в нас трохи більше, інших — менше. Я впевнений, що іноді дивлюся на деякі речі з оптимізмом, але частіше — це реальний погляд чи думка песиміста. Тому схиляюся до того, що серед моїх особистих рис переважає саме реалізм, який іноді розбавляє оптимізм, а частіше — негативний погляд на речі та життя.
Всім добра!
Text and photo content are the property of the author, unless otherwise noted. Publications and photos are not published on other social media.