Привіт! Моя вечеря, скоріше, нагадує сніданок — кава й щось смачне. Сьогодні до ароматного напою додаю звичайний бутерброд з твердим сиром. Все, досить на вечір. А якщо захочеться їсти трохи пізніше, то обійдуся яблуком.
Нерідко зустрічаю людей, що страшенно набридають мені своїми розмовами про буденність. Вони нагадують мені про ті рішення, приймати котрі не хочу і намагаюся про це не думати. До речі, про це писав учора. Щоб не відсилати такого колегу, створюю навколо себе своєрідний бункер. Постійно змінюю тему, якою б вона не була, на свою, наприклад, про хворе суспільство й навмисно переходжу на вищий інтелектуальний рівень. І нехай мене вважає зарозумілим гімнюком — все одно наступного разу тричі подумає перед тим, як відкривати рота. Але якщо співрозмовник не поступається мені чи навіть краще “підкований”, то з задоволенням послухаю. Але буду слухати рівно стільки, скільки інформація буде корисною для мене.
Загалом я завжди дотримувався ідеї мінімаліхзму у спілкуванні. Наявністю друзів теж похвалитися не можу. Ймовірно, я ще той гімнюк, цинік та сноб, але мені так комфортно. Також ніколи не шукав користі в людях навіть з високим соціальним статусом чи грошима. Для мене такий індивід ничим не відрізняється від інших, а може ще й гірше. Загалом зі свого інформаційного поля потрібно видаляти усіх, хто створю шум. Ні інформації, ні знань, нічого! Для чого таке коло спілкування!
Цікаво ще й те, що я не боюся зізнатися у цьому і не лише в текстовому форматі. Я нерідко кажу це вголос людям. Якщо ви дочитали до цього місця, то може й ви такий же чи така. Або просто помилилися дверима й незрозуміло, для чого ви усе це прочитали.
До речі, цинізм — це чесність й особливо в нашому капіталістичному світі. Ну а снобізм ніщо інше, ніж відкидання масовості, ефекта стада. Коли я бачу великий натовп, то відразу ж стаю обережним й тримаюся якнайдалі.
Якщо ви дочитали аж до цього місця й не відчуваєте ненависті, обурення, то цілком йомвірно, що умієте аналізувати й бачити очевидні речі. А їх я пропускаю між рядків. Учіться, думайте, аналізуйте! Не будьте як усі — залишайтеся собою, але не шкодуйте часу на навчання.
Всім добра!
Surviving among idiots
Hello! My dinner is more like breakfast — coffee and something tasty. Today I add a regular sandwich with hard cheese to the aromatic drink. That's enough for the evening. And if I want to eat a little later, I'll do with an apple.
I often meet people who terribly bore me with their conversations about everyday life. They remind me of the decisions I don't want to make and I try not to think about it. By the way, I wrote about this yesterday. In order not to send such a colleague away, I create a kind of bunker around myself. I constantly change the topic, whatever it may be, to my own, for example, about a sick society and deliberately move to a higher intellectual level. And let him consider me an arrogant idiot — he will still think three times before opening his mouth next time. But if the interlocutor is not inferior to me or even better "savvy", then I will listen with pleasure. But I will listen to as much as the information will be useful to me.
In general, I have always adhered to the idea of minimalism in communication. I can’t boast about having friends either. I’m probably still that hymnyuk, cynic and snob, but I feel so comfortable. I also never sought benefits from people even with high social status or money. For me, such an individual is no different from others, or maybe even worse. In general, you need to remove from your information field everyone who creates noise. No information, no knowledge, nothing! What is such a circle of communication for!
It is also interesting that I am not afraid to admit this and not only in text format. I often say it out loud to people. If you have read this far, then maybe you are the same or something like that. Or you simply took the wrong door and it is not clear why you read all this.
By the way, cynicism is honesty, and especially in our capitalist world. Well, snobbery is nothing more than the rejection of mass, the herd effect. When I see a large crowd, I immediately become cautious and stay as far away as possible.
If you have read up to this point and do not feel hatred, indignation, then it is quite likely that you know how to analyze and see obvious things. And I am skipping them between the lines. Learn, think, analyze! Don't be like everyone else - remain yourself, but do not spare time for learning.
Good luck to everyone!