Привіт, друзі!
Зима завітала до нас зовсім неочікувано, в лютому місяці, тому зараз мова піде саме пр неї, красуню- зиму...
Засніжило... Зав'южило... Зима.
У кучугурах пишних височіють будинки.
У шикарних вологодських мереживах
Морозом прикрашені вікна.
Гірлянди, різнокольорові вогні
Та феєрверком - святкові дні.
Яким же світлом наповнюються вони
І музикою, що в серці не замовкла!
У мені кохання симфонія звучить,
Ні вдень не замовкаючи, ні вночі!
Хвилюється і трепетно стукає
Напередодні весни серце знову.
Ти, зимушка-зима, мене вибач,
Але нам з тобою зовсім не по дорозі!
Тобі твій холод - вічний хрест нести,
А я весну плекати повік готова!
Сідай у сани - і швидше в дорогу!
Та шлейф свій сніжно-білий не забудь!
Повір: ми обійдемося якось
Без злих морозів, завірюх та снігопадів!
І ти помітиш: десь там, вдалині,
Майже на самому краєчку землі,
Летять безладним клином журавлі,
Несучи весну на крилах, нам на радість!
Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!!
З повагою,
