Є у мене надворі одне місце, яке ніяк не піддавалося благоустрою. Тут колись давно, ще за часів тримання батьками свиней, кіз та курей, були грядки і яма для зберігання кормового буряка. З часом батьки ставали старенькими і не мали вже сил для повноцінного догляду за господарством. Мало того, - їм самим став потрібен догляд, і зручності у домі, яких не існувало ніколи. Тому термінові роботи з проведення в хату води і каналізації перетворили грядки - в перекопану під труби необроблену ділянку, а яма для кормів стала каналізаційною. І облагородити її ніяк не виходило, бо надто великий був відкритий верх. Ми його просто наполовину забетонували, а інша половина - такі собі металічні великі двері, які відчиняються по потребі.
Знаючи, яка тут гарна земля, я ніяк не могла заспокоїтись, як її використати. Тимчасом, в ході оновлювальних робіт по дому, навколо цієї ями починали накопичуватись всілякі відра, кельми, шпателі і ванночки. Ну легше ж покинути їх надворі, ніж сховати у хлів.🙃 І це ще більше мені не подобалось!
І ось, нарешті, дійшли руки і до цієї "полянки". Вирішила я тут посадити два кущі агрусу. Бо в нас він колись був на межі на городі, але за роки порожнього дому кудись подівся.
Очистила все навколо, розрівняла, підготувала ямки, внесла органіку. А вчора на базарі придбали два кущики агрусу, по сто гривень кожен. Різних сортів, і без колючок.
І посадили. Нарешті я спокійна. Надіюсь, собачки його не знищать, а кущі гарно приживуться. Бо агрус ми всі любимо.🥝
