От і закінчилися теплі дні. Вже і в домі панує прохолода. Відсутність комфорту людині легко можна усунути, просто обігріваючи своє помешкання. Що я сьогодні і зробила: відкрила опалювальний сезон. Пічне опалення дозволяє робити свій дім теплим будь-коли, а потріскування дров у грубці та їх незрівнянний аромат додають особливого тепла та спокою.
А на вулиці ще ж роботи й роботи! Навіть бджоли ще не впали в зимову сплячку, - все літають над осінніми квітами, трудяться. Щоб перезимувати і знову вилетіти з першими весняними квітами.
Для мене також ще не закінчена підготовка до зими. Бо, як не дивно, ще маю консервувати помідорчики! В жовтні! Вони ще й досі якось дозрівають, причому плоди абсолютно без дефектів, як літні. І перці мої мають ще дуже багато цвіту. Звісно, з тих квіточок плода вже не дочекаєшся. Але хоч меду бджілкам буде більше. 🌼
А мої декоративні соняхи вже відцвіли. І виглядають вони похмуро. Тому вирішила цей депресивний декор прибрати із грядок. Але - викинути не можна. Бо мають багато зерняток, якими живляться горобці та синички. Ці маленькі пташечки постійно прилітають на сухі соняшникові стебла, щоб поклювати смачненького. Тому я просто поставила під паркан оці гігантські стебла, і закріпила їх, щоб не скинуло вітром. Тепер і очам не муляє, і вухам приємно чути пташиний щебіт та шурхотіння соняшникових насінин під їх дзьобиками.
Єдине, про що шкодую із приходом холодів, - це що день стає все коротший. Але нічого, люди ж не бджоли, зимової сплячки у нас не буває. Цікавих занять знайдеться безліч і під теплою грубкою при світлі лампочки. Попиваючи гарячий чай. Із бджолиним медом. 😊