Як же прекрасно порадувала нас природа в останній день березня! Сонячно, а головне - по-літньому тепло було увесь день. Хотілося переробити купу роботи, щоб пошвидше привести в 'літній' порядок весь двір. Але, хоч я і атеїст, та не відмовляюся від правила 'в празник не працюєм'. 😄 Навіть якщо цей празник - ще не твій Великдень. 😊 Та перекопувати грядки якось не дуже приємно в цей день.
Тому вирушили ми із песиками в ліс. Читати по дорозі новини про рашистські нічні ракетно-шахедні удари по Україні. Останнім часом важко знайти добу, яка була би тихою від російських варварів. Вони запускають симертельне залізяччя по енергетичних об'єктах, по мирних селах та містах, знищуючи все без розбору. Це давно вже не війна. Це - знищення...
Але нам треба жити і перемагати ворога. Допомагати тим, хто потребує допомоги, і бути відповідальним за тих, хто беззахисний. У мене це - домашні улюбленці. Вони точно не винні, що росія напала на нас і не перестає воювати.
Тому наші прогулянки з ними завжди як ліки від стресу. А сьогодні до нас приєдналися ще й наші давні знайомі, тому прогулянка була дуже насиченою та веселою. Мені навіть не прийшлося займати своїх підопічних спілкуванням. Бо вони прекрасно обійшлися спілкуванням із хвостатими друзями. Тому мій погляд знову впав на прекрасні мохи під ногами. Подивіться, це ж просто казка!
А ось і наші хвостики. Досліджують разом стежину, читають запахи.
Хенк знайшов чиїсь какахи. 😁 Взагалі-то досить цікаво це. Схоже, тут були олені. Ми навіть їх крики на днях чули. Ну я так вирішила, що це був шлюбний рик оленя. Бо ні на що не схожий звук, я такого раніше тут не чула.
Вдома весь день було дуже тепло. Собачки навіть ховалися від сонця у тінь. А я нарешті повідчиняла всі вікна і кардинально провітрила всю хатинку. Це літнє повітря дуже радує. Тим більтше, що сьогодні ми закрили опалювальний сезон.
Отже, березень-2024 залишився в історії. Чудовий місяць, тільки росіянці його зіпсували... Дуже вірю, що наступний березень у 2025-му Україна зустріне без війни, без росії, в мирі та добробуті.
