Скільки бачу світлин у соцмережах із повними кошиками грибів цієї осені, а сама ну ніяк не можу, що називається, 'відірватися'! Чи то часу не вистачає. Чи грибів цього року мало, а грибників багато. Чи дійсно - надто сухий ліс і мало туманів було. До речі, оце поки вони були, то я і маслюків назбирала. Хоч мало, але задоволення отримала. А тепер - ні туманів, ні тепла, ні грибів. Одні мухомори красуються своїми розмальованими шапочками. Просто море мухоморів. А грибів - нема. 😁
Сьогодні таки знайшла приховані від людських очей маслюки. Але вони були дуже старі і вже заселені 'квартирантами'. 🙃 Тому залишилося тільки полюбуватися їх красою.
А на зворотньому шляху на мене чекав сюрприз. Який збентежив мою уяву і не дає тепер спокою.
Хтось прямо на стежині поклав пару грибочків. Не знаю, чому. Але це були пару білих грибів!!! А це означає, що в нашому лісі вони є, треба шукати вміти! Ех... Знайти би можливість пройтися іншими стежинами... Але страх натрапити на кацапське смертельне залізяччя стримує всі подібні бажання. Ні, не піду. Життя дорожче. Тут, де ростуть маслюки, вже другу осінь безпечно ходять люди. Бо тут побували після окупації спеціалісти, які перевірили кожен сантиметр площі. А чи були вони в глухому лісі - не впевнена.
На завтра синоптики прогнозують дощ. А потім - пару днів відносного тепла. Спробую ще пройтися своїми грибними 'грядками'. А раптом маслюки оживуть, і додадуть мені радості у житті! 😍