Вже другий тиждень у нас всі живуть за новим розкладом: нам замість собачки Бусі волонтери дали на перетримку Сорбонну. Чудо, яке діти знайшли блукаючим вулицями міста, виявилось дівчинкою місяців двох від народження. Невеличке цуценятко з першого ж дня вирішило, що наш двір і дім - це його територія. І всі, хто тут ходить чи бігає, - його власні іграшки. Тобто: ні нашому гігантському в порівнянні з нею Хенку, ні трьом котам, що відчували себе тут королями, - спокою вже тиждень немає. Ця незвичайна собачка навчила всіх своїм порядкам. Добре, що до курей ще не добралася, бо сітка не пускає. А то і вони ходили б маршем під її керівництвом. 😂
Як не дивно, зовсім незначними зусиллями у нас виходить хоч повільно, але виховувати Сорбонну. Для цього достатньо хоча би побачити, як з нею справляється наш пес Хенк. Він у свої майже 7 років бачить таке мале вперше. Але жодного разу її не образив. Коли надокучлива Бона занадто довго до нього пристає, то Хенк одним риком ставить її в рамки. Гра продовжується тільки тоді, коли цього захоче Хенк. До речі, - гратися із собаками до цього він не вмів. 😎
Отже, ми готуємо манюню до прилаштування у постійний її дім. Сім'я повинна отримати виховану, спокійну, здорову собачку. Працюємо над цим. Адже попередня волонтерська задача по Бусі була виконана за 10 днів! Правда, та собачка була вже дорослою. Мені потрібно було тільки зняти її стрес із приводу втрати хазяйки. А зараз вона вже найулюбленіша собачка у своїй новій сім'ї, чому я дуже рада: мій труд не пропав даремно! 🐾
