Прорахувалася я сьогодні. Причому вже другий раз за останній тиждень.
Плануючи роботу на день, надіялась, що все задумане не займе багато часу. Тому в моїх планах помістилися і приготування обіду та вечері, і випічка струдля з маком, і консервація борщової заправки та гіркої аджики. Як то кажуть, - "кухня так кухня!". 😁
Ранок був гарним та теплим. Прогулянка осіннім лісом додала настрою та бадьорості. Здавалось, нічого не завадить просто попрацювати у своє задоволення і реалізувати купу корисних справ.
Але коли першу долю часу було витрачено на вивчення рецептів, то вже про струдлі з маком якось подумалось із сумнівом. Ні, їх краще відкладу на завтра, вирішила я. 😄
Далі прийшлося вибирати між Клопотенком і невідомими авторами рецептів. Звісно, Женя Клопотенко переважив своїм авторитетом та моїм особливим відношенням до Українця, що зробив БОРЩ всесвітньо признаною українською стравою.
Потім чистила буряки...... Клопотенкова порція здалася мені завеликою для моєї невеликої сім'ї. Тому, почавши чистку червоного овоча, вже вирішила - робитиму із розрахунку наполовину менше. Всього. Згідно з рецептом від Євгена.
І навіть це не вберегло мій час! Бо потім чистилася морква, цибуля, перець. А вже коли через години півтори у мене тільки почалася нарізка та 'терткування' овочів, стало зрозуміло: аджику я теж зроблю завтра. Мабуть. 🤣
А ще ж часник чистити. А він у мене дрібнюній... А тут сльози градом із очей, бо цибулі багато і її теж потрібно вручну нарізати... Втім, все має свій фінал: овочі подрібнені як треба, спеції заготовлені, можна починати варити борщову заправку для зимового зберігання. Беру ту каструлю, яка типу велика і все туди має поміститися. Наливаю за рецептом олію, вмикаю вогонь. Висипаю натертий буряк у нагріту олію. І бачу: ніякі компоненти заправки у каструлю більше не помістяться! 😮
Оце так господиня! Не побачити об'єму і придумати собі додаткову роботу! А час біжить, вже скоро і песиків пора виводити на прогулянку... Вечеря, звісно, також перенеслася на "після консервації".🤣
Чищу величезну каструлю. Пересипаю все із меншої, додаю решту овочів, тушкую.
Ага. А ще ж баночки потрібно простерилізувати. А де ж вони?
А вони у ящику. І давно вже припали пилюкою. Тож терміново мию, і ставлю в духовку на стерилізацію.
Все. Час вийшов. Собаки чекати не можуть, пора на прогулянку.
Ну що ж, - консервація почекає. Вимикаю газ, йду набиратися сил у вечірньому лісі. 😁 А вже по приходу додому знову за своє: стерилізація банок, додавання спецій у заправку, дотушкувала. Розкладаю у баночки. Закручую кришки. Перевертаю. Накриваю, щоб не так швидко охололи. Фух. 😅
Ну аж ніяк не розраховувала, що у мене вийде 10 півлітрових баночок!!! Це точно як у приказці: осінній день рік годує! Тут і на два мені вистачить! 😍 Ну то й що, що вся сім'я голодна зараз? Яєшня врятує всіх! 🙃 А завтра я точно все, що не встигла зробити сьогодні, - встигну.😉
Ага, я ж говорила, що це вже другий невірно розрахований день за останній тиждень. Ось що було першим, що також забрало масу часу: покажу просто фото, без подробиць, здогадатися неважко. 😊 І обидва оці нові для мене вироби я готувала вперше. Мабуть, тому й не розрахувала час.
