На початку лютого вже відчутно збільшився світловий день. Це завжди радує, але особливо цьогоріч, під час війни та викликаної рашистським ракетним терором енергетичної кризи. Темрява і так оточує нас навколо, бо не вмикається тепер в цілях економії вуличне освітлення. Та ще й зимові дні настільки короткі, що часом не встигаєш навіть побачити той світловий день. Наприклад, нам з песиком приходилось постійно виходити на прогулянки практично в темну пору доби. Враховуючи відсутність вуличних ліхтарів, ми взагалі досить довго не могли потрапити на свої улюблені місця. Навіть попід ліс чи на луг у повній темряві не підеш.
Але не тільки Україна перемагає зло та морок, що принесла на нашу землю росія. Природа також всім нам допомагає. І ось, нарешті, ми з Хенком вже на нашому озері! Воно вкрите льодом. Але під берегом ми побачили велику ополонку. Значить, наш місцевий чоловік ходить сюди купатися. Моржування - не наш метод, тому будемо просто насолоджуватися тишею природи. І чекати на приліт навесні наших качок та лебедів.
Поки що околиці мають мало кольорів, а земля вкрита сухою рослинністю. Ось і наші улюблені бур'яни з красивими насінницями. Ох і ароматні ж їх квіти на початку літа! Дочекаємось. Як і зелених трав, і квітучих дерев. Світло завжди перемагає темряву. Воно тільки раз на рік бере трішечки більшу паузу для відпочинку. Щоб потім знову заяскравіти і дати нові сили новим життям!
