От чого вони причепилися і не дають Україні спокою четвертий рік? Мало їм горя у себе в країні від їхнього безглуздого нападу та впертого продовження війни, яку вони все одно ніколи не здатні виграти, бо за нами - правда? Всі ці Аляски з Будапештами тільки затягують війну, даючи нам замість гарантій безпеки - гарантії небезпеки...
Сьогоднішній ранок після гучної від тривог ночі став за останні дні новим доказом терористичних намірів кремля. Ніяку війну припиняти вони і не збираються. Тому яскравим підтвердженням став зруйнований завод, який випускав мирну продукцію, в Мукачевому. Цей завод побудований і працював завдяки інвестиціям Америки. Мабуть, не зовсім рівно Трамп на Алясці червону доріжку пуйлу постелив.😏
А я з вечора все ніяк не могла увійти в колію спокою. І тому надумала на світанку пройтися лугом до річки і зловити котикам пару рибок. Заодно вдихнути атмосферу рідної землі для поповнення балансу фізичних і ментальних сил.
Світанок був чарівним. Та я вже знала про ракетно-шахедні атаки росії і про жертви цього безумства. Та й вночі навіть у нас було гучно, так, що пес хотів вискочити з вольєру. А він знає, що таке вибухи, - пережив свого часу окупацію...
Тим не менш, прекрасний світанок та гарний кльов трішечки втихомирили бурю гніву всередині. Рівно до моменту, коли знову заверещала сирена повітряної тривоги...
І кльов стих. І про вибухи в Мукачевому та Львові дізналася... Одразу ж уточнила у рідних, хто там живе, чи все в порядку з ними. Отримавши позитивну відповідь, побрела лугом додому... хоч котам радість принести. А росіянцям давно пора братися за розум і повернути ту зброю, яка зараз вбиває нас, у протилежну сторону. За правду. За справедливість. За життя!
