Рукотворний катаклізм, який прийшов до нас у березні 2010 року, перевершив усі межі розуміння. Буквально за тиждень до цього ми спостерігали апокаліптичну задуху на Київському водосховищі, коли вся риба сконцентрувалася на мілинах під товщею метрової криги. І от тепер на ГЕС скинули воду. Та так сильно, що товстелезна крига опустилася на ці самі мілини, повністю знищивши всю сконцентровану там рибу. Вона була просто розчавлена масою твердої води…😱
Ми якраз рибалили неподалік від Київської ГЕС у той день. Людей на кризі було багато.
І ось пройшла чутка: нащо вам тут ловити рибу, йдіть всі море рятуйте – там риби назбирати можна на весь рік!
І дійсно: почувши про таку страшну на мій погляд трагедію, люди почали ту розчавлену рибу вибирати з-під торосів криги…
І як було недоречно пізніше почути, що всіх цих збирачів згодом жорстко прогнали з місця події… Мовляв, не дозволено ту рибу забирати, немає таких правил у риболовстві…
Я з жахом уявила, що буде, коли пригріє сонечко… Птахи та хижаки точно не справляться з такою кількістю їжі…
Але чому ж так сталося, які чинники вплинули на поведінку людей, які без усяких докорів совісті та голосу розуму наказали різко скинути воду на водосховищі? Що рухає людьми, які негайно помчали скористатися наслідками цього скидання, хто вони: мародери чи санітари? Де горезвісна екоінспекція, яка збирає "всеукраїнські форуми рибалок" без, власне, самих рибалок? Навіть якщо була якась помилка або аварія, - хто повинен організувати роботу щодо запобігання загибелі риби, що залишилася, і очищенню водойм від загиблої?
Добре, всі в один голос твердять: "Будиночки дорогі в Кончі-Заспі, от і "рятують" добро", щоб повінню не затопило. Але невже такою ціною та такими методами?
...Через день на улюбленій затоці Броні (нижче ГЕС) теж загинула риба. Виявили це непосидючі хлопчаки, гуляючи під берегом. Потім викопувати з-під льоду і діставати з бруду розчавлену льодом рибу кинулися багато хто. І засуджувати я нікого не можу: гірше коли ця вся маса почне при першому потеплінні розкладатися...
Далі буде.