В 2010-му році ми були свідками надзвичайної події. І побачили ми її завдяки тому, що часто виїзжали на риболовлю, причому рибалили в географічно різних місцях.
Те, що тієї зими крига була надто товстою, ми знали. Але що може статися, коли риба починає задихатися під таким шаром криги, - побачили вперше.
Ми там побували... (Рибстан №1, Київське водосховище).
Думаю, там риба просто придушена відсутністю кисню тупо стоїть і чекає: "Виживу - не виживу". Тому що ні з рельєфу не бачу причин сомам і судакам сидіти під метровою кригою на півтора метри глибини, ні чесно спійманої риби не побачила. А в інших місцях у ці ж дні – клює! Чому?
Тільки й чути було з усіх боків: "Багорик, багорик дайте!". Спостерігаючи за вилученням риби з лунок із метровим льодом, помітила: практично всі судаки, окуні та соми "з'являлися" на-гора хвостом вгору. І балансири чи блешні стирчали в них де завгодно: під щелепою, у боці чи в пузі, але тільки не з рота! Настрій мій різко йшов мінус... риба просто багрилась, а це – нечесна риболовля. Адже тут абсолютно відсутні природні принципи, основи риболовлі: вона повинна клювати на ваші хитрі приманки.
Після криків захоплення в одній із сотенних куп рибалок і побаченої згодом там величезної роздовбаної закривавленої лунки зрозуміла: тут витягли драчем (заборонена снасть) щось велике. Через хвилин 10 після цього під'їхали троє рибінспекторів на "Ауді"... І що вони могли зробити, - не знаю. Адже ситуація досить дивна: народ начебто ловить собі рибу дозволеними снастями.
Що ж тоді виходить і до чого тут рибінспекція? Багатосотенні натовпи божевільних з ранку до ночі носяться по рибстану, хто з чим; шарпають бідну рибу хто за що зачепить, причому приманки в основному дозволені: "крабики" та балансири. І що тут може зробити рибінспектор? Все законно, а рибу просто виб'ють…. На тих хто однозначно з драчами працює увагу загострювати важко, - їх небагато, і губляться серед натовпу.
Одне заспокоювало: все ж таки кількість спійманої народом риби була дуже невеликою в порівнянні з тим, що я очікувала. І ще: була свідком як ВІДПУСКАЛИ маленьких судачків, - ось це клас, бальзам для душі! Всі би так...
Розумію, де натовп, там і риба є. Але в якому стані, ця риба? Чи здатна боротися зі мною? Ні! То навіщо мені така рибалка? Он під берегом будь-якої затоки плотва і окунек із задоволенням приймуть або відкинуть мої приманки, - це РИБАЛКА!😎
Без риболовлі – важко. Але вона повинна, як завжди було, приносити заряд позитивної енергії надовго, щоб працювалося в задоволення і мріялося про нову поїздку. І щоб у проміжках між рибалками не сперечатися невідомо про що, а обговорювати поведінку риб, приманки для їхньої НОРМАЛЬНОЇ спокуси, та завдання ставити відповідні. І Природу берегти - насправді, а не розпалюванням непотрібних суперечок у соцмережах.
Через днів 10 сталася ще одна подія тут.
Далі буде…