До свого першого візиту у Бретань я їхню гортензію бачила тільки на світлинах. Їх мені висилала донька, а ще я знаходила гортензію через запит на google, аж поки не закохалася в цю квітку. Тоді ми якраз переїхали, і випала нагода створити новий квітник.
Думка про гортензії, як на фото з Бретані, не покидала мене ні на мить. І я стала шукати, де придбати хоча б маленьких кущиків для початку. Замовила чотири гортензії в одному господарстві під Києвом. Кущики мені вислали Новою поштою. В дорозі їх гілочки трішки придушилися, але в цілому рослинки прижилися і перезимували.
А потім мене осяйнула інша думка: попрошу-но я доньку прислати мені гілочок їхніх гортензій, для розмноження. Я їх хотіла живцювати і потім висадити у квітник. Але донька прислала мені вже готовий до висадки живець, з корінням, який врни заздалегідь проростили.
А була осінь. І прийшлося цю гортензію висадити в горщик та сховати у погріб, до весни. Добре, що вдалося зберегти цей саджанець. Тепер рослинка росте вже на вулиці, на своєму постійному місці. Маленька поки що, але я надіюся, що мені вдасться її виростити і гортензія віддячить пишними квітами.
І от, приїхала я у Бретань до дочки. І побачила ті гортензії. Сказати, що я була в шоці від їх розмірів та краси, - це нічого не сказати. Хотілося щодня робити тут нові і нові світлини.
Але ж на мене чекало ще багато шокуючих красою моментів. Адже виявилось, що гортензія у Бретані росте кругом, навіть у придорожних чагарниках між містечками. Нею прикрашають двори, вулиці, дорожні розв'язки. Де ми тільки не їздили, я всюди намагалась фотографувати цю красу. І дуже хочу хоча б частиною світлин поділитися із спільнотою вулика.
Перед від'їздом нарізала собі ще кілька гілочок. Спробую довезти їх в Україну живими, і вдома живцювати та висадити. І хоча це - широколисті гортензії, яким наш клімат не зовсім підходить через холодні зими, - спробую дати цьому раду. Бо надто сильно хочеться мати таку красу у себе у дворі.