Насолодившись смаком перших зібраних на грядці огірочків, наступну партію овочів вирішено було зберегти для майбутньої зими. І хоча їх було зовсім небагато, все ж літрова баночка була заповнена. Як то кажуть, - 'Перший пішов'.
Having enjoyed the taste of the first cucumbers collected on the garden bed, it was decided to save the next batch of vegetables for the coming winter. And although there were not many of them, the liter jar was still full. As they say, "The first to go."
Зазвичай соління і маринування овочів я роблю більшими кількостями, коли грядки встигають за добу дати багато огірочків. Але цьогоріч поки що розрахунку на великий врожай немає, бо літо видалось грозовим, штормовим і багатим на опади у вигляді льодяних шматочків, тобто граду. Тому буду використовувати кожну можливість зробити запаси смачних і корисних овочів, адже зима питати не буде - був врожай чи не було.
Напередодні спрогнозованої синоптиками грози ми вирішили сховати наші рослинки під тентом. На всяк випадок. Щоб градом знову не пошкодило. Тому що я з нетерпінням чекаю наступної порції огірків для консервування. Адже маю ще багато нереалізованих рецептів приготування, які не були випробувані раніше.
Usually, I do salting and pickling vegetables in larger quantities, when the beds have time to give a lot of cucumbers in a day. But this year, there is still no expectation of a big harvest, because the summer turned out to be stormy, stormy and rich in precipitation in the form of ice pieces, that is, hail. Therefore, I will use every opportunity to stock up on tasty and healthy vegetables, because winter will not ask whether there was a harvest or not.
On the eve of the forecasted thunderstorm, we decided to hide our plants under the awning. Just in case. So that the hail does not damage it again. Because I'm looking forward to the next batch of canning cucumbers. After all, I still have many unrealized cooking recipes that have not been tested before.
Це дійсно цікавий творчий процес, - готувати всякі різносоли. Щоб і за смаком відрізнялися, і гарно зберігались. Тут важливо дотримуватись стерильності. Я користуюся старовинним способом: стерилізую банки в кастрюлі з водою. У наш час, звісно, є більш практичні і зручні засоби, наприклад, автоклав. Та я звикла консервувати все так, як робила мама. І навіть не задумувалась про поліпшення умов приготування. Хоча, мабуть, настала пора прийти до прогресивніших технологій. Головне - робити всі ці речі з любов'ю і натхненням. А не від необхідності. Бо 'сани не поїдуть', 'банки не вистоять'.
This is a really interesting creative process - to prepare all kinds of salt. So that they differ in taste and are stored well. Here it is important to observe sterility. I use the old way: I sterilize the jars in a pot of water. Nowadays, of course, there are more practical and convenient means, for example, an autoclave. But I got used to canning everything the way my mother did. And she didn't even think about improving the cooking conditions. Although, perhaps, it is time to come to more advanced technologies. The main thing is to do all these things with love and inspiration. And not out of necessity. Because "the sleigh won't go", "the banks won't last".
