Ми - не давні грибники. І ще не встигли позбутися думки, що гриби ростуть у лісі, а риба живе в воді. 🤣 Хоча виправлюсь: про рибу вже знаємо, - не у всякій воді вона водиться, і на рибалку ходимо конкретно або на судака, або на сома, і аж ніяк не одночасно на "що клюне, те й буде". А от про гриби переважала думка - де гарний ліс, де мох, де полянки, там і гриби.
Броварські маслюки намагалися довести нам зворотнє: біля нашого дому було два місця, де росли виключно маслюки. Ніяких сироїжок, польських чи білих там ніколи не бувало! Червоні мухомори та парасольки, і маслюки - все, асортимент нашого лісу на цьому був вичерпаний.
Але ж ми після переїзду на Тернопільщину начиталися, і з розповідей місцевих чули, що живемо біля найгрибніших у світі лісів. От і їздили туди-сюди, знаходячи час від часу по кілька штук то там, то тут. Безсистемно і чисто випадково натрапляючи на білого гриба або на розсипи польських.
Та от не давало спокою наше безтолкове заняття моїй подрузі дитинства, яка оселилася кілька років тому на хуторі в лісі. Вже рік ми намагалися зустрітися у неї вдома і прогулятися грибними місцями, і ніяк не виходило співставити дедлайни. Але вчора ми зустрілися!
Ви би бачили мою подругу: вона ні на мить не забувала про нас. Знаходячи найменший горбик під деревами, кликала подивитися, як ростуть білі гриби. При нас розгортала той горбочок, і там - дійсно, білий гриб!!! І дуже рідко вони попадалися над хвоєю, видимі візуально. Пояснювала нам подруга це тим, що тут вчора пройшлося дуже багато людей, і все визбирали. Тому вона з дому взяла з собою для нас з десяток грибочків, зібраних нею з самого ранку, - щоб у випадку безгриб'я ми не їхали додому з порожніми кошиками.😍 А коли ми відвезли її і збиралися вже їхати додому, то подруга дала нам дві баночки маринованих білих. Для наших дітей. От так буває: ви коли-небудь приїжджали з лісу з повним кошиком грибів і баночками вже замаринованих? Отож, ні. А ми - приїхали!🤣
І що цікаво. Маслюків тут було сила-силенна. Але їх місцеві не беруть. Бо чистити треба. І білих тут росте предостатньо, щоб заготовити собі та друзям роздати. І ми не хотіли маслюків. Але ж - часом вони так просилися в кошик, що велика миска таки чекала на чистку вечором.
Зате маємо три баночки маслюків, дві білих своїх і дві - від подружки, і ще й маленьку баночку польських замаринувала. Тепер сиджу оце, клацаю кнопками, а перед очима - горбочки під соснами... Як ви думаєте, поїдемо чи не поїдемо ось просто зараз?😂🙃
