Сто разів проходили саме цими протоками на човні. Сто разів нічого не траплялося. Але тієї осені вода у верхів'ях Київського водосховища дуже сильно впала. Мабуть, саме тому ми і потрапили гвинтом у якусь залізобетонну глибу на дні...
І вперше я зраділа, що так і возимо з собою запасний гвинт! Завжди хотілося його залишити десь вдома, аби не займав місце... А тут - реально врятував, адже до берега нам добиратися звідти - кілометрів 5 - 7.
Звісно, після цього випадку придбали новий гвинт. Щоб не їздити без запасного.
Будьте пильні і на воді, і в дорозі! Ні хвоста, ні луски!