Одинадцятий місяць триває протистояння України російському агресору. Одинадцятий місяць наша земля страждає від ударів ракет, мін, снарядів і всякого різного смертельного російського залізяччя. Одинадцятий місяць гинуть люди і руйнуються наші міста і села. Одинадцятий місяць люди змушені покидати свої домівки, щоб зберегти життя.
Наші славні ЗСУ продовжують героїчно обороняти та звільняти від рашистів села і міста. Жахливо бачити, що по собі залишають ці російські нелюди після відступу. Знищені будинки, школи, лікарні, виробничі приміщення, заводи та ферми. Примножені могили на кладовищах, де більшість людей - мирні жителі, в тому числі і діти... Майже в кожному звільненому від росіян населеному пункті виявлено катівні, де рашисти знущалися над українцями. Боляче усвідомлювати, що, поки продовжується війна і поки ми не визволимо всю нашу землю від окупанта, ці катування та руйнування не зупиняться. І неважливо, де ти живеш: в 'сірій' зоні, на деокупованій території чи у відносно безпечній області України, - війна зачепила кожного з нас.
Ukraine's confrontation with the Russian aggressor continues for the eleventh month. For the eleventh month, our land has been suffering from the blows of rockets, mines, shells and all kinds of deadly Russian ironclads. For the eleventh month, people are dying and our cities and villages are being destroyed. In the eleventh month, people are forced to leave their homes to save their lives.
Our glorious Armed Forces continue to heroically defend and liberate villages and towns from the Rashists. It is terrible to see what these Russian bastards leave behind after retreating. Destroyed houses, schools, hospitals, industrial premises, factories and farms. Graves have multiplied in cemeteries, where the majority of people are civilians, including children... In almost every settlement liberated from the Russians, torture chambers were found where the racists abused Ukrainians. It is painful to realize that as long as the war continues and until we liberate our entire land from the occupier, this torture and destruction will not stop. And it doesn't matter where you live: in the "gray" zone, in the de-occupied territory or in a relatively safe region of Ukraine, the war affected each of us.
Життя в передмісті столиці України продовжується. Після деокупації багато людей згуртувалися, щоб допомагати один одному. Також налагодилась система допомоги воїнам, які відвойовують нашу свободу на передовій, щохвилини ризикуючи своїм життям та здоров'ям заради миру в Україні. Всі ми намагаємось наблизити день, коли останній рашист покине нашу землю.
Війна змінює кожного з нас. Тепер точно не можна сказати - 'Моя хата скраю', де б ви не жили і чим би не займалися. У мене часто виникає асоціація: наш дім вцілів, ми - вижили, але навіть після перемоги навколо нас на сотні кілометрів оселилось горе людей, руїни, заміновані гектари земель. А це означає, що життя змінилось. І бути благополучним у своєму домі не вийде, як не намагайся. Бо це буде схоже на такий собі євроремонт у квартирі, що знаходиться у старій 'хрущівці': вийшов за поріг - під'їзд обшарпаний, сходинки напівзруйновані, двері ледь тримаються. А тобі - все одно.
Не буде більше 'все одно'. Людей згуртувало горе війни. І країну відбудовувати будемо разом. Я в цьому не сумніваюсь, бо маю очі і бачу незламність нашого народу. Слава Україні! Переможемо!✌️
Life in the suburbs of the capital of Ukraine continues. After de-occupation, many people rallied to help each other. A system of assistance to the soldiers who are reclaiming our freedom on the front lines, risking their lives and health every minute for the sake of peace in Ukraine, has also been established. All of us are trying to get closer to the day when the last rashist will leave our land.
War changes each of us. Now you definitely cannot say - "My house is on the edge", no matter where you live or what you do. I often have an association: our house survived, we survived, but even after the victory, the grief of people, ruins, mined hectares of land settled around us for hundreds of kilometers. And this means that life has changed. And it will not work to be safe in your home, no matter how hard you try. Because it will be similar to a kind of European renovation in an apartment located in an old "Khrushchev building": I went over the threshold - the entrance is shabby, the steps are dilapidated, the door barely holds. And it doesn't matter to you.
There will be no more 'whatever'. People were united by the grief of war. And we will rebuild the country together. I have no doubt about it, because I have eyes and see the indomitability of our people. Glory to Ukraine! We will win!✌️
