Останньою розквітла моя найніжніша, найароматніша та найтемніша троянда. Я дуже за неї переживаю завжди, адже цей сорт вимагає особливої уваги та догляду. До того ж, я пересадила кущ кілька років тому у не зовсім підходяще для нього місце. І всі роки троянда то замерзала і довго відновлювалась навесні, випустивши один-два квітуючі пагони. То хворіла ні з того ні з сього, скидаючи пожовкле листя посеред літа. То якісь кліщі нападуть і заїдають бідну квіточку, а я ніяк не можу підібрати правильний засіб для її порятунку...
Одним словом, моя улюблена троянда постійно капризувала або хворіла. Але, нарешті, цього року все налагодилось: і зиму перезимувала, не замерзнувши. І обробки мої якось потрапили вчасно і в точку, що кущ не хворів. А може, ще й прохолодний вологий червень ждопоміг трояндочці вирости ось такою красивою та міцною. І дати нам щастя насолоджуватись прекрасними квітами і їх неймовірним ароматом!😍
Назву сорту цього разу шукати не стала: це не має сенсу, бо їх існує величезна кількість, і всі схожі одна на одну. Добре, хоч знаю її вид: чайно-гібридна. Бо це допомагає розібратися із особливостями догляду за рослинкою. Ризикну, мабуть, восени пересадити її у більш затишне місце. Бо не кожне літо буде настільки вологим і не спекотним для моєї троянди. Не хочу, щоб їй і надалі приходилося рости на протягах і боротися за своє здоров'я! 😊
