Хто не в курсі, - домашні улюбленці линяють. 🙃
Так, - і котики, і песики, всі, хто має пухнасту шерсть, - линяють двічі на рік. Ну хіба що немає такого у деяких так званих "голих" порід (коти-сфінкси або собаки-мексиканці Ксоло чи деякі із Китайських чубатих собак). А! Ще бувають песики жорсткошерстні, які не линяють. Зате вони потребують постійного грумінгу, що також є додатковою морокою для хазяїв.
Линька песиків для мене - не проблема. Ще із часів свого першого пса породи коллі я завжди вичісувала йому підшерсток. А мама навіть навчилася прясти нитки на старовинній прялці із веретеном! І наші малесенькі донечки носили завжди найтепліші у світі шкарпетки та рукаички із собачої шерсті. Знову ж таки, хто не знає: такі шкарпетки навіть будучи мокрими, все одно гріють ноги. А промочити в зимову відлигу свої малі ніжки діти умудряються по кілька разів на день. Тому собачі шкарпетки і рукавички дуже нас виручали від простудних хвороб.
Зараз же ніхто підшерсток не збирає, мама постаріла і не може тепер утримати те веретено в руках. Я - не навчилася, а діти всі виросли. Та процедура вичісування вівчарки не відміняється. Інакше наш Хенк щовесни і щоосені був би схожий на покинуту дворову собаку з облізлими боками.
Завжди користувалася простим гребінцем. Ось він на фото, вже із відремонтованою ручкою, бо дуже древній. Але так сталося, що після операції мені стало досить важко користуватися цим інструментом. І почалися пошуки нового, більш зручного.
Google швиденько уловив, що мені потрібно, і почав видавати купу реклами на тему "гребінець для вичісування шерсті". Таким чином і вибрала собі ось цю штуку. І зовсім не пожаліла!
З першого ж вичісування стало зрозумілим, що якщо цю вичесану шерсть не збирати в мішок, то за пару хвилин пів-двору вкриється нею.
Чудова річ.
Головне - навіть собакам сподобалось!😎
