Чергова подорож іншим місцем узбережжя Атлантичного океану привела нас до маяка Сен-Матьє. Він знаходиться на краю однойменного мису Сен-Матье, в місті Плугонвелен, що на північ від гавані Бресту в Бретані. Що цікаво, - поруч з маяком стоять руїни старовинного аббатства, що існувало тут ще з 1250 року. Тут є і капличка Діви Марії, і невеличкий музей, де зберігаються архефакти давнини. Вхід на маяк - платний, і по купленому квитку ви можете безкоштовно пройти і в музей.
Вишукана архітектура маяка представляє собою гладку кладку, побудовану з граніту з Абер-Ілдут та частково з Керсантона. Зведено маяк у стінах бенедиктинського абатства, що під час Революції було розграбованим та зруйнованим. З висоти маяка, подолавши 163 його сходинки, можна побачити розкішну панораму, що простягається від Пуент-дю-Раз до острова Уесан, охоплюючи дамбу П'єр-Нуар та архіпелаг Молен. За часів Людовика XIV тут була пожежна вежа, а нинішній маяк датується 1835 роком. Це один із найважливіших маяків французького узбережжя. Він дозволяє безпечний доступ до міста Брест по океану. Основні характеристики маяка такі:
- висота 37 метрів;
- освітлення здійснюється обертовим оптичним джерелом, швидкістю один білий спалах кожні 15 секунд;
- фокусна відстань: 0,50 метра, потужність лампи: 250 Вт, дальність: 24 милі (близько 45 км);
- перший допоміжний вогонь - постійний білий вогонь напрямку дальністю 28 миль, вирівняний з маяком Керморван, фокусна відстань: 0,90 метра, лампа: 180 Вт;
- другий допоміжний вогонь - секторний вогонь, з дальністю освітлення 12 миль у білому секторі та 8,5 миль у зеленому та червоному секторах. Ритм - мерехтіння, фокусна відстань: 0,25 метра, лампа: 90 Вт.
Руїни аббатства Сен-Метью де Фін-Терр, або просто аббатство св. Матвія, називається французькою Abbaye Saint-Mathieu de Fine-Terre, що було засноване в шостому столітті. В ШОСТОМУ СТОЛІТТІ, друзі!!! Вражена до неможливості таким відношенням нації до збереження своїх культурних цінностей. Простояти 15 віків на обвітрюваному штормовими вітрами океану мисі, і не розсипатись на мілкі камінчики, - це дуже дорого коштує. Ці стіни кого тільки не бачили за своє неймовірно довге життя, яких тільки подій вони не пережили! І тепер тут ходимо ми, українські туристи, що приїхали за три тисячі кілометрів. Це буває раз у житті, і не забудеться ніколи.
У цій частині узбережжя можна побачити багато яхт та моторних човнів в океані. А ще іноді пропливають дельфіни.
Тут же стоїть пам'ятник загиблим морякам. А трохи далі знаходиться меморіал жертвам Другої світової війни, де постійно майорять прапори всіх країн-союзників, які перемогли тодішній фашизм.
Туристів тут небагато. Та воно й зрозуміло: край світу все-таки. ) Цікаво, що ми дуже часто бачили відвідувачів із песиками. Люди просто прогулюються цими красивими та величними місцями, надихаючись їх енергетикою.
Ось таке цікаве місце ми сьогодні побачили. Далі буде.
