Геніальний твір великого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький Принц" все життя переслідує мене. Настільки багато прописних істин знаходиш у висловах головного героя, що забути їх просто неможливо.
От і сьогодні я знову тішуся тим, що виконала одну із прописних істин Маленького Принца. А саме: "Ми відповідаємо за тих, кого приручили". І це стосується не тваринки, а ТРОЯНДИ.
– Тоді я ще нічого не розумів! Треба було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осяюючи моє життя. Я не повинен був бігти. За цими жалюгідними хитрощами треба було вгадати ніжність. Квіти так непослідовні! Але я був занадто молодий, щоб уміти любити.
Адже це її, а не вас я поливав щодня. Її, а не вас накривав скляним ковпаком. Її загороджував ширмою, оберігаючи від вітру. Для неї вбивав гусениць, тільки двох або трьох залишив, щоб вивелися метелики. Я слухав, як вона скаржилася і як хвалилась, я прислухався до неї, навіть коли вона замовкала. Вона моя.
джерело
Сьогодні у мене був День Троянд.
З самого ранку і аж до сутінок я укладала їх на зимівлю.
Власне, сам процес підготовки та укриття на зиму зайняв не так багато часу. Більше прийшлося попрацювати над тим, щоб відгородити кущі від моїх підопічних песиків. Адже вони настільки активні та грайливі, що не зрозуміють суті процесу. І всі мої укриття та насипи під коріння моментально можуть бути рознесені на шматки. Тому головна задача була дуже важкою.
Що важливо для зимівлі троянд.
По-перше, відсутність листя. Все листя потрібно обрізати. А заодно і молоді незрілі пагони. Бо взимку вони можуть запрівати, і через це є ризик втратити весь кущ.
По-друге, троянди необхідно підгодувати.
Для цього я прокопала по колу навкргу кущів канавки, куди засипала органіку. Потім все це вкрила землею і притоптала.
Поверхню навколо кущів присипала перлітом, він гарно розпушує грунт і затримує вологу. Для нашої піщаної землі це саме те, що треба.
І потім використала плоди свого походу в старий сосновий ліс. Спеціально пішла взяти на підсипку під кущі лісову підстилку. Вона дуже добре захищає коріння троянд у морози.
Тільки переглянувши свої світлини, звернула увагу на цікаве співпадіння. 😁 Хвою я збирала у французькі сумки. Вони приїхали до нас із Бретані, це близько 3 тисячі кілометрів від Києва. Дуже зручні сумки, а головне - виконали заповіт Маленького Принца - ми відповідально захистили наші троянди від зимового холоду. А придумав цього чудового героя Сент-Екзюпері - француз. Співпадіння? 😍
Ось так тепер виглядають плетисті 'Троянди Миру' із прифронтового Покровська. Впевнена: ім нічого у нас не загрожує.
А це вже наші звичайні троянди. Прийшлося потрудитися, щоб обтикати кущі частоколом із прутиків. Ну, поки що песики не зацікавилися цими незвичними спорудами. 😀
Дуже хочу приділити максимум уваги та догляду кожній рослині, що є у нас на ділянці. Намагатимусь це робити. Зараз трішечки не встигаю, через надзвичайно короткий день. Але таки до морозів майже все задумане зробила. Вірю, що на користь кожному кущику, дереву і лозині.😎