Мені вже радять старі надійні подруги зооволонтерського цеху терміново роздавати цуценят. Саме час їх активно рекламувати і шукати їм гарні умови проживання. Бо, кажуть, ще місяць-другий, і цуцики втратять свою дитячу привабливість, стануть "гидкими каченятами", і дуже важко буде знайти їм дім. "Ти ж не хочеш рік з ними сидіти? Тоді вперед, - фотографуй красиво і максимально рекламуй, де тільки можливо!" Після таких слів всі мої відмазки типу "вони ще маленькі", "немає часу фотографувати", "характер саме формується, їм треба бути разом", - все це втратило сенси. Бо уявити собі табун собак у дворі я більше не можу. Було. Знаю, як це, - знищити всі рослини, всі загородки і всі сітки на ділянці.
От і пішли ми прибрати у цуценяток в загоні, постелити чисті підстилки і попробувати пофотографувати. Як мені радили, - кожного окремо. А головне - щоб дуже гарно вийшли.😁
Ну - гарно так гарно. Зайшла до собачок в їх кубельце. А вони від щастя - як пропеллери, крутяться, чіпляються, граються...
Спробувала по одному на стіл чи на лавку ставити - крутяться, шукають що тут цікавого, взагалі можуть впасти.
На землі фотографувати їх всіх разом теж нереально: це клубок енегрії, який не зупинити.
Тому - перший досвід ось такий, як на представлених світлинах.
Наступні буду робити по-іншому.
Далі буде.😁
