Мої дорослі діти називають нас зіпсованими батьками.😂 Відколи ми будь-яку вільну хвилину присвячуємо риболовлі. Люблячи, звичайно, так кажуть. Але сьогодні я задумалася над цим серйозно.
Думаю, відповідь на це питання полягає в тому, що риболовля ніколи не стане ні для кого процесом завершеним.
Спочатку було простіше: після невдалих спроб протягом року зловити з берега судака зимова риболовля відкрила цю можливість у всій своїй красі, і ця чудова риба була піднята з лунки! Продовженням стали рибалки в Сорокошичах, нові трофеї та розуміння можливості зловити ОТ ТАКУ Рибу.
І раптом – знову крига, а отже – знову пошук. Тому що та непереборна сила, про яку сказала спочатку, не дає розслабитись ні на хвилину, навіть уночі. Чи це і є розслаблення?😎
Зими у наших широтах нестабільні, на жаль. То тендітно там, куди треба вийти, то мокро, то вітер не той, то тиск скаче… Причини після невдалих рибалок знайти завжди найпростіше. Але як виправити ситуацію і отримати сповна задоволення не тільки від чистого морозного повітря, а й від улову? Питання ще те…
Зізнаюся чесно: бувало, після кожної риболовлі без улову, уже опускалися руки і було бажання залишити всі ці "балалайки" у спокої. Опущені руки залишалися рівно до того моменту, як наступав новий робочий тиждень. Першого ж вечора після роботи погляди поверталися до ящиків з "пасочками", і розмови плавно переходили в русло "куди поїхати у вихідні, де є нормальний лід, на яку риболовлю налаштовуватися і що застосувати цього разу для отримання результату?"
Наприклад, після поїздки великим «десантом» нові враження не давали спокою, адже тут зібралися любителі різних способів лову з криги.
Ми мали змогу побачити, як працюють «щуковки», «покаток», а найцікавіше – незнайомі нам ефективні приманки для окуня. Так-так, саме він став цієї зими фаворитом, тому що біла риба особливо не приваблює і на неї ставку намагаємось не робити; щука на жерлиці і білизна на покатки не влаштовує своєю прив’язкою до місця їх встановлення та втратою при цьому мобільності.
Тому було надзвичайно цікаво спостерігати за колегами – ‘окунятниками’. Адже всі, хто спіймав окунів, ловили їх бог знає на що, але не на знану нами мормишку! "Яйця", "гробики", ковзаючі гачки з пружинкою, блешні, - тільки не мормишка.
Не втомлюватиму "розбором польотів", - ці яйця з гробиками до ночі вивчалися з усіляких джерел, потім снилися, і думаю спокою вже не дадуть доти, поки ми їх не зробимо.
Для чого я пишу ці всі розповіді та роздуми? По-перше, тим хто сумнівається і не уявляє з чого почати, наважуся порадити: не намагайтеся братися за все відразу, визначтеся, що за риболовля і яка риба вас найбільше цікавить. І не починайте цю на перший погляд нехитру справу на самоті: тільки колектив, де є досвідчені колеги, дасть можливість скуштувати повною мірою всю красу зимової риболовлі, і тільки спостерігаючи і практикуючись поряд з "бувалими", ви отримаєте і ґрунт для подальших рішень, і задоволення від побаченого результату. По-друге, для самого себе важливо зробити певні висновки щодо стратегії та тактики, адже все одно поки що буде крига – ми не втримаємося від спокуси на неї вийти.
На сьогоднішній день зрозуміло одне: батьки зіпсовані!🤣 І чим більше буде вихідних та свят, тим важче всидіти дома. Адже процес ніколи не може бути завершеним!
Ні хвоста, ні луски!🐟