Саме так тепер виглядає мій настрій напередодні вихідного дня, неділі. По-перше, непрацюючій людині, як от я, пенсіонер, взагалі всі дні тижня часто як одне ціле, можна і не знати, який саме день сьогодні. А по-друге, на Заході України з давніх давен строго притримуються звичаїв, що в неділю нічого робити не можна. Тобто - у дворі чи на городі ти вже будеш "білою вороною", якщо вийдеш недільного дня підрізати дерева чи просапати малину. Звісно, в хаті можна щось собі тихенько мутити. Та часом от сяду в'язати на улюблений диванчик, а це ж - великий "гріх" у неділю, і думаю: люди-то не бачать, а Бозя ж знає, що грішу!😇
Щоб не чіпати більше теми релігії, - йдемо далі. На ставок. Де вже обжилися прекрасні птахи. Вранці ми побачили і лебедів, і чапель, і качок. І риба скидалася, гарна, велика. От тільки ловити її тут ми не вміємо. А всі спроби порибалити за минулий рік так і не дали системного розуміння, що це за водойма і які причуди в тутешньої риби. І наше спасіння на протязі багатьох років життя - перетворити вихідні у дні активного відпочинку на дикій природі - вже давно не діє. Бо виїхати і нема куди, і нема можливості. Тому - радіємо життю і тому, що маємо. Бо коли озирнешся, скільки біди наробила русня на нашій землі, то розумієш: мені пощастило...
