Кілька років тому нам пощастило вже у грудні(!) вдало порибалити з човна. Найнесподіванішим був кльов жереха - це так званий 'білий' хижак, і основною його здобиччю є верховодка. Яка може бути верховодка у грудні - не розумію, але сталося те, що сталося. Публікую враження саме після цієї риболовлі.
Секрет нормальної риболовлі цього разу - в одній прикметі: перед Косачівкою вночі нам дорогу перебіг заєць. А всім відомо: хто зустріне дорогою на рибалку дикого звіра, тому нічого не буде, крім відмінних вражень!
Судак клював непогано до обіду у суботу. Причому не в корчах, на мою невимовну радість: не довелося обривати приманки. Пізніше знайшли гарного окуня, причому перший клюнув на мою нову ложку-блешню "Рефлекс". Але багато окуня не вдалося взяти. Чомусь замість риб весь час клювали гілки...
Щоб скоротити довгу ніч, вирішено було їхати на "Нептун". Тим більше що за день дощу вимокли як ховрахи. Особливо турбували мокрі рукавички: неділя обіцяла бути холодною, і не дуже радувала перспектива зустрічати морозний світанок у мокрих рукавицях. Багаття хотіли розвести. Але як під дощем біля нього посушитися?
"Нептун", як завжди, радий гостям. Поки ми насолоджувалися кавою, весь одяг висох. І навіть фотоапарат знову почав працювати, бо одні тумани знімав. Поспілкувалися з новими та старими знайомими, подивилися фільм, і пішли у намет спати.
У неділю марно намагалися вмовити ще судаків... Першим у мене клюнув РАК. На хробака від "Дамики". Потім таки одного ікластого вмовили, і пішли шукати щось цікавіше.
Можна було очікувати чого завгодно, але я ніяк не могла уявити, що в перші дні зими зустрінемо справжній бій жереха! Кайф від його клювання - невимовний. За годинку-півтори спина боліти почала, тому що намагалися поводитися тихо і непомітно: жерех - дуже обережна риба!
Можна сміливо закривати сезон і сушити весла до наступної "рідкої" води.
Готуємо кригобур!
