Нареші!!!
Нарешті мені вистачило мужності зайти в сосновий лісочок біля озера. Раніше я все боялася, що там можуть бути всякі міни чи снаряди, що залишилися після окупації рашистами нашого села. Але майже щоразу, гуляючи біля озера, я бачила, що туди заходили та навіть заїжджали люди. І ніяких поганих новин після цих спостережень не було у громаді: ніхто не підірвався, не покалічився і не загинув.
От сьогодні я вирішила таки перевірити свої улюблені 'маслюкові грядки'.
Finally!!!
Finally, I had enough courage to go into the pine forest near the lake. Before, I was always afraid that there might be all kinds of mines or projectiles left after the occupation of our village by the Rashists. But almost every time, walking by the lake, I saw that people went there and even drove by. And there was no bad news in the community after these observations: no one was blown up, maimed or killed.
So today I decided to check my favorite "buttermilk beds".
Хенк вже дуже гарно поводиться, коли потрібно бігти поруч велосипеду. Скориставшись його чудовою поведінкою, я і заїхала в той заповітний сосновий лісочок. І що ж я побачила? А те, що я запізнилася! Вже до мене хтось акуратно позрізав грибочки. Правда, не так їх і багато було. Але я все ж знайшла трішечки маленьких маслючків.
Hank is already very well behaved when he needs to run next to the bike. Taking advantage of his wonderful behavior, I drove into that cherished pine grove. And what did I see? And the fact that I was late! Someone has already carefully cut mushrooms before me. True, there were not so many of them. But I still found a few small buttercups.
А потім знайшла справжній маслюковий клондайк. Ох, прийду я сюди у будні дні, коли всі дачники поїдуть у місто. Ох, і назбираю!!!
And then she found a real buttermilk Klondike. Oh, I will come here on weekdays, when all the summer residents will go to the city. Oh, and I will collect!!!
