Як завжди, щоранку прокидаюся з думкою: як там мій прекрасний двір? Як моє прекрасне село? Як моя найкраща у світі Україна?
Заглянула у вікно. Синоптики знову не збрехали? є перший сніг! Хенк і Мейсон радісно зустріли це гарне природне явище. І ми весело пройшлися околицями, насолоджуючись свіжістю білосніжних краєвидів.
As always, I wake up every morning with the thought: how is my beautiful yard? How is my beautiful village? How is my Ukraine the best in the world?
She looked in the window. Did the forecasters lie again? there is the first snow! Hank and Mason were delighted to meet this beautiful natural phenomenon. And we happily walked around the neighborhood, enjoying the freshness of the snow-white landscapes.
Але вже о 8 ранку почалася повномасштабна повітряна тривога по всій країні. Ракети летіли з усіх сторін. Паралельно з тривогою у нас планово відключили світло. Мені залишалося тільки стежити за новинами, і готувати в підвалі обід.
Свою страву я потім назвала 'Борщ навпомацки'. Тому що при світлі ліхтарика зварити справжній український борщ - це велика відповідальність. І неважливо, що під час приготування чутно вибухи. Що Хенк з переляку прибіг ховатися у підвал, як він робив постійно під час окупації та важких боїв. Головне - щоб відмінно відпрацювала наша ППО і не було жертв.
Обстріл тривав майже три години. Борщ за цей час розімлів на маленькому вогні, як і має бути. Зеленню таки притрусила страву, хоча мої петрушка і кріпець засипало снігом та приморозило.
But already at 8 in the morning, a full-scale air alert began throughout the country. Rockets flew from all directions. In parallel with the alarm, the lights were turned off in a planned manner. All I had to do was follow the news and cook dinner in the basement.
Then I named my dish "Borsch by touch". Because cooking real Ukrainian borscht by flashlight is a big responsibility. And it doesn't matter that there are explosions during cooking. That Hank was frightened and ran to hide in the basement, as he did constantly during the occupation and heavy fighting. The main thing is that our air defense system works perfectly and there are no casualties.
The shelling lasted almost three hours. During this time, the borscht was ground over low heat, as it should be. Zelenya did shake the dish, although my parsley and chives were covered in snow and frostbite.
Ракети та шахіди над Київщиною сили ППО України знищили. Без руйнувань, без постраждалих. Світло у нас вмикнули по графіку. Борщ хоч і зварений в екстремальних умовах, та обід був смачним та повноцінним: без ракет, шахедів, вибухів. Навіть електрика є. Вже всі свої гаджети поставили на зарядку.
Русня і досі не може змиритися із своєю поразкою на всіх фронтах. Продовжує бомбити мирні міста ракетами. Світ все ще спостерігає... але таки без його допомоги нам було б важко. Ну що ж. Якщо тили прекрасно виживають і їдять український борщ під звуки збивання рашистських ракет, то сумнівів у перемозі у нас немає!
The air defense forces of Ukraine destroyed rockets and martyrs over Kyiv region. No destruction, no casualties. We turned on the lights according to the schedule. Even though the borscht was cooked in extreme conditions, the lunch was tasty and complete: without rockets, Shaheds, explosions. There is even electricity. They have already put all their gadgets on charge.
Rusnia still cannot come to terms with its defeat on all fronts. Continues to bomb peaceful cities with missiles. The world is still watching... but we would still be in trouble without their help. Oh well. If the rear survives perfectly and eats Ukrainian borscht to the sounds of the downing of Rashist missiles, then we have no doubts about victory!
