Мабуть, настає у житті момент, коли ти свій день народження починаєш сприймати не як свято, а наче щось втратив. У різних людей це буває по-різному, і важко сказати навіть мені, як думаю сьогодні про свою дату. До встановлення діагнозу "рак" просто шкода було років, які стрімко минають. Дійсно, кожен День народження тоді означав втрату якоїсь вже давно умовної молодості.
Та після діагнозу і лікування, за яке я безмежно вдячна не тільки лікарям, а в першу чергу своїй родині, День народження знову став сприйматися як свято. А як же інакше, коли тобі Бог дарує рік за роком повноцінного життя! Бути в ремісії - також трохи складно. Тривожність завжди присутня, адже рак ще ніхто гарантовано не вилікував. Та все ж прогрес світової медицини у його лікуванні та в продовженні життя онкопацієнтів дуже значний. Частіше і частіше можна побачити людей, які десятки років після вдалого лікування живуть, працюють, виховують дітей та внуків і не хворіють більше.
Тому і я тепер приймаю побажання бути здоровою під іншим кутом зору, не як банальність. Бо роки тепер не вважаю втраченими. Вони у мене додаються як бонус.
Будьте всі здорові, бережіть себе, і нехай у вас завжди День народження буде святом!❤️
