І знову проста повсякденна прогулянка принесла не просто приємні емоції, а й натхнення для подальшого активного руху по життю. Звісно, у компанії двох улюблених слухняних песиків це задоволення від прогулянки множимо на три. 😍
Чудовий теплий ранок починався, як завжди: одягаюся, виводжу у двір песиків. А далі - веселі мордочки радісно заглядають в душу в очі, нетерпляче крутяться біля мене, наввипередки підставляючись під повідець. До лісу чемно йдуть поруч, хоча готові були би летіти на всіх чотирьох до свободи, яка чекає їх попереду!
Ви коли-небуть відчували насолоду від того, що зробили для когось дуже приємну річ? Відчували, я впевнена. Так от, мене щоразу просто накриває теплою м'якою хвилею щастя, коли відпускаю вільно бігати у лісі своїх песиків. Скажу більше: готова гуляти з ними в будь-яку погоду і пору року, аби знову і знову відчути оцю хвилю щастя від їх щастя. 😊
Та й багато чого цікавого можна побачити для себе, як от оця поляна цікавих рослин. Раніше такі зустрічалися тільки на луках. А тепер мої собачки вивели мене на таку ж красу і в лісі.
Сосна-тризуб на наших стежинах є, я про неї колись давно розповідала. А сьогодні ми побачили ще й сосну-ліру. Правда ж, гарна?
А в лісових хащах дуже багато бурелому. Сухе гілляччя вкрите мохом і рясними шишками. Не знаю, чи висипалося із них насіння. І чи годяться такі шишки для їжі тваринкам, наприклад, білочкам. Але їх тут ну просто дуже багато.
Просто неймовірна краса навколо. І це ще не поросли трави, щоб додати яскравих фарб у панно лісових пейзажів. Поки що лиш чистотіл та папоротники рідкими зеленими плямами прикрашають землю. Хотіла знайти якусь ранню квітку посеред старої хвої та листя, але - ні, не побачила. Зате надихалась найсвіжішим повітрям, наповнилася отими хвилями щастя і від песиків, і від природньої краси. І тепер сміливо можу знову їхати у столицю. До вихідних мене вистачить. 😉
