Маю звичку перед посівом овочів пророщувати насіння. Звісно, якщо це не макові зернятка, а як мінімум - огірки чи дині. Бо коли в тебе після посіву непророщеного зерна два тижні нічого не сходить, а потім ти розкопуєш попліснявіле насіння, а час для початку посіву втрачено, то довго ще не захочеш сіяти сухе насіння.
От і цьогоріч, поставила купу всього у відеречка з вологими ганчірочками. Квасоля п'яти сортів, огірки, дині, кавуни, гарбузи та кабачки. Щось проросло раніше, щось трішечки затрималось, але теж зернини дали тріщинки для росту коренів і стебла. Але забарилась я: через погіршення стану здоров'я мами я не могла її залишати надовго саму. А щоб посіяти все те, що у мене проросло, треба було підготувати під нього землю. Грядки не були сформованими, та ще й встигли порости бур'янами. Як мінімум їх треба було злегка перекопати чи просапати, вибрати бур'яни і розрівняти. А під баштанчик ще й парничок поставити.
З парничком допоміг коханий, а от копати йому теж не вдавалося, бо ж триває будівництво альтанки, гончарної майстерні, та ще й паркан сусіди попросили оновити. От так і росло моє замочене насіння, аж через ганчірки корені пролізли...
Вчора мамі полегшало. Першим ділом я побігла на город. І за пару годин все моє пророщене насіннячко було надійно заховане в землю, полите і супроводжене моїми найкращими йому побажаннями благополучно прожити цей сезон.😎 І якщо все зійде та виросте.... Прийдеться нести на базар урожай. 😁
Краще б тюльпанюсики всюди посадила, та й все на тому.🙃