Звикнути до таких подій в Україні під час війни з російськими окупантами неможливо. Не маючи переваги в реальних боях, рашистська влада продовжує тероризувати мирні міста і села нашої держави. Гинуть невинні люди. Раптово. Жахливо. Часто людину просто 'збирають' по шматочках. Буває, важко визначити кількість загиблих. Бо рештки тіл не дають можливості це зробити. А їх після ракетного удару в багатолюдні місця буває дуже багато... 😱
Назви місць, куди вцілила російська залізна смерть, все додаються і додаються. Поки наші партнери з дружніх країн намагаються допомагати різними можливими способами матеріально і технічно, світ все ще подає руку міжнародному злочинцю путіну. Їдуть на переговори... щось там обговорюють... вирішують... а росіянський ракетний терор в Україні все продовжується і продовжується. 😰
Вчора. Посеред білого дня. Просто по ринку, де була велика кількість людей. Ракетою.
'Перемогли'? 'Бамбили данбас 8 лет'?
Ні.
Це нелюдські поступки. Не маючі нічого спільного навіть із війною. Бо будь-яка війна має свої правила та закони. Та для росії нічого святого не існує. Знищити всю Україну разом із її жителями, - ось їх ідея. При цьому немає кому у світі признати, що росія чинить справжній геноцид українського народу. Як і в 1932-му. Тільки методи - інші.
Жахливі наслідки ракетного удару по Костянтинівці, що на Донеччині. Загинуло 16 мирних людей, ще 33 - поранено. Наймолодшому загиблому хлопцю було всього 18 років. Найстарша жінка - 83-х років. Одне тіло досі не вдалося ідентифікувати.
В ході рятувальної операції проскочило повідомлення про 17 загиблих. Та згодом цифра 16 повернулася. Помилка сталася саме через те, що неможливо було по фрагментах тіл визначити кількість постраждалих.
Жах. Біль. Ненависть.
І ще більша жага до перемоги.
Світе! Зупини росію!
