Вчорашній день вирішили провести на кризі, в пошуках гарної риби. Сказано - зроблено: вже на світанку прибули на берег однієї із заток Дніпра.
З погодою пощастило, морозець в -2 дуже комфортний для такого роду заняття. Крига також була досить міцною. Залишалося тільки зрозуміти - де тут які глибини та чи є активна риба в акваторії.
З перших же лунок стало зрозумілим: окунь є і він клює. Приємним було і те, що не траплялося відверто маленьких рибинок. Але апетит приходить під час їжі: хочеться знайти окунів-'прасок'!
На крупніші приманки риба взагалі не відгукнулась. І ми почали згадувати всі премудрості зимових рибалок. Пішли по акваторії вивчати глибини, пробурюючи по ходу справи лунку за лункою. Кожен раз пробували і намагалися визначити, де ж може бути крупний окунь.
Першому пощастило моєму супутнику: він підняв 'праску' вагою 400 грамів. Глибина - 3 метри, лінія під очеретом.
Звісно, пішли ловити по цій глибині.
І тут пощастило вже мені. Та ще й як цікаво! В якийсь момент у черговій лунці - звичайна клювака, звичайний гарний окунь. Не встигла опустити приманку - щось потягнуло жилку. Окунь! Вже більший... І так продовжувалось хвилин 5!
В результаті - з однієї лунки було піднято найбільшу кількість окунів за всі останні виходи на кригу!
Досі не розумію, що це було. Мабуть, просто удача.
Дорогою додому повалив густий сніг. Можливо, саме перепади погоди і вплинули на таку поведінку окуня. Але як би там не було, - щасливі, обвітрені, заряджені енергією природи та трохи втомлені, успішно завершили день за чисткою та приготуванням смачнючої рибки.😎
Ні хвоста, ні луски!
