Мабуть, тільки ледачий ще не говорив своєї думки про проблему утилізації відходів у нашій країні. Мені сьогодні знову нагадала про недосконалість, ба навіть шкідливість, українського сміттєзбирання дочка. Вона навчається у Європі другий рік і вже звикла, що там 'просто так' відходи із свого дому не викинеш. По-перше, їх необхідно сортувати, і досить ретельно. Тому що в місцях викиду сміття стоять різні контейнери для побутових відходів: для паперу, для різноманітної упаковки і для скла (до того ж окремо білого та кольорового). Крім цього, всі ці контейнери стоять зачиненими та огороженими, і 'просто так' будь-хто сміття не викине, не будучи мешканцем даної території і не знаючи, як відчиняти замок. А ще до сортування сміття привчаються змалку. Тут ще дошкільнятам розповідають про шкоду забруднення навколишнього середовища, про важливість сортування та переробки відходів. Та й невигідно не сортувати: відповідальні служби добиваються «сміттєвої» дисципліни штрафами та грошовими заохоченнями за утилізацію. Наприклад, за невелику кількість сміття, відправленого не в урну, а куди попало, доведеться заплатити 35 євро; стільки ж ви викладете за виплюнуту на землю жуйку; а за кинутий на землю/асфальт недопалок штраф складає 20 євро. Навіть за «екологічні» відходи типу огризків, кісточок від фруктів і ягід, бананову шкірку, може накладатися штраф.
Чітко працює система переробки та повторного використання речей, а також скорочення кількості покупок. Широко застосовуються проєкти, що варіюються від заборони використання одноразових речей у державних установах, до встановлення більшої кількості громадських питних фонтанів та навчання школярів поводженню зі сміттям. Людей спонукають змінювати свою споживацьку поведінку, наприклад, використовувати тверде мило замість того, аби зразу купувати рідке – в пластикових пляшках.
Таким чином, висока культура людей у плані поводження із сміттям підкріплена державними реальними діями.
А що ж у нас?
Ех, а в нас ось як:
Але, незважаючи на страхітливі реалії, ми вже звикли сортувати свої відходи. І навіть якщо їх все одно вивозять на полігони і викидають на одну купу, свого правила не змінимо. Як сказала моя мудра дочка, нам головне - бути готовими до прогресивних змін у сфері сміттєпереробки в нашій країні. А це означає, що віра у краще поки що жива! ✌️