Ну просто немає ні дня спокою цього холодного непривітного травня! Мало того, що якась напасть знищує яблуню і вишню. Ще й кущик гортензіїї взяв собі, і ліг на землю єдиним випущеним рісточком... І це ж яка гортензія! Я її купила спеціально, щоб не садити вдома калину, - в наших краях чомусь люди вважають це поганим знаком. А на Київщині у нашому дворі прекрасно росла українська красуня, як і в інших людей. Єдине - її дуже любить попелиця. Тому мороки по боротьбі із цією заразою дуже багато, бо якщо не знищувати шкідника, то й грон калини не побачиш.
Саме через схожість суцвіть деревоподібної гортензії Емеральд Лейс із цвітом калини я і купила цей кущик. Висаджений він був восени, і навіть перезимував, вкритий гіллям сосни, не замерзнувши. Під час теплого квітня він випустив один рісточок молодої гілочки. І завмер у травні, коли настали затяжні холоди із дощами.
Нещодавно ми помітили, що хворіють яблуня і вишня, чимось незвіданим. І листя, і суцвіття почали всихати. Після першої обробки дерев ніби трохи зупинилося поширення цієї біди. Але дощі і далі роблять свою справу: розчини препаратів із листя змито, дерева знову сохнуть... А неподалік від них моя бідна Емеральд Лейс зовсім пропала...
Не повірила своїм очам та почала думати, як можна врятувати рослинку.
Викопала кущик. Побачила, що земля навколо кореня надто мокра і тверда. Вирішила оббити ту землю. Поставила на ніч кущик у розчин корневину, щоб він набрався сили. І вранці висадила у м'який грунт, подалі від дерев. З вірою, що кущик таки відновиться. Ну не може просто так от взяти і вмерти вся рослинка одразу. Нехай моя любов допоможе гортензії стати сильною та наростити багато зелених пагонів!🌱
