У природи немає поганої погоди. Це якщо на вулиці все відповідає порі року та географічному місцезнаходженню тієї частинки планети, де ми спостерігаємо за погодою. Та останніми десятиліттями вчені нас хочуть переконати, що клімат змінюється, йде глобальне потепління, воно нічого доброго людству не принесе, і винні в ньому ми, люди. А те, що вже кілька зим поспіль в Україні не те що крига нормальна не стає на водоймах, а навіть поля не бувають вкриті снігом, бо його просто немає, - тільки підтверджує теорію про таке глобальне потепління.
Та цьогоріч наша земля щедро вкрита снігом. Вона зігріта, і наповниться достатньою для гарного врожаю вологою навесні. А нам що робити? Просто чистити сніг у дворі! 😉
Ще одна цікава штука - стихійні лиха. Вони також трапляються, згідно прогнозів експертів, через зміни клімату. Зазвичай природа буває жорстокою під час ураганів, всіляких цунамі та землетрусів. Та ті, хто живе біля потенційно небезпечних своїми стихійними "вибриками" об'єктів, вміють справлятися навіть з ними.
На фоні снігової навали в Україні цієї зими, спостерігаю за штормом "Інгрід", що розгулявся у французькій Бретані. Шкода, що про це не говорять ні по радіо, ні в інших ЗМІ. Але там живуть зараз наші внуки. Тому я постійно спостерігаю за подіями, спричиненими цим штормом.
Вражає стійкість споруд на самому березі Атлантичного океану. Вони не тільки не руйнуються від ударів хвиль та солі, що нею насичена ця вода. Вони й паводкових вод не бояться! Вражаючі хвилерізи, берегові бордюри, міцні будинки, що стоять тут не одне століття. І - спокійні, звиклі до таких стихій бретонці. Тут немає паніки, тут все впорядковано, попереджено, передбачувано. Навіть під час незвичайної сили стихії.
Навіть не віриться, що кілька місяців тому я тут була. 😌 Прекрасні спогади, і мрія ще не раз повернутися в ці казкової краси місця.