Сьогодні цілих два свята: Святого Миколая та День Збройних Сил України. Миколая ми вперше святкуємо в Україні за новим церковним календарем. А це - на два тижні раніше, ніж зазвичай.
... Війна відібрала можливість вітати дітей та внуків офлайн. А в нас у сім'ї, колись давно, як діти були ще малими, існувала традиція: обов'язково у торбинку від Миколая до інших смаколиків покласти 'кіндер-сюрприз'. Якось так склалося, що за багато років отаких Миколаїв у дітей зібралася нормальна така колекція всіляких фігурок, що знаходили всередині 'кіндер-сюрпризів'. І коли з'явилися внуки, вони дуже любили перебирати оці іграшки. Приїжджаючи до бабусі й дідуся в гості, першим ділом просили дістати 'оту коробочку на шафі'. 😊 І потім з добру годину перебирали оті цяцьки, обговорюючи їх походження та зміст. 😁
Гарні були часи. І сьогодні, пригадавши сімейну традицію, я привітала діток із святом і сказала: 'Купіть собі від нас і Миколая по кіндер-сюрпризу.' І вони посміхнулися мені. Так-так, я точно знаю, що посміхнулися. Через букви, написані ними у месенджер, їхні посмішки теплою хвилею огорнули серце.
Дякуємо Збройним Силам України за те, що живі. За можливість хоча б ось так, але спілкуватися із рідними. За те, що прогнали окупанта із наших сіл. Бажаю всім нашим захисникам у їх святковий день ангела-охоронця, щоб оберігав їх від ворожих куль та снарядів. Щоб були здоровими та гнали окупантів, як сидорових кіз, до самого кордону. І щоб ніхто більше не посмів у наших селах залишати по собі руїни, осиротілих дітей та овдовілих дорослих. Перемоги над ворогом, Слава Україні! 🇺🇦
