Ось і 'звільнили' мене від всіх залишків післяопераційного періоду. Шви зняті, тимчасова стома для штучного годування - теж. Головне ж - отримано гістологію видалених при операції ушкоджених колись онкологією тканин. І - там пухлини не знайдено! А це означає, що мені більше не потрібне лікування. Тільки вчасний контроль за організмом та нагляд спеціалістів. Все... Не може бути! Не віриться, що довгий важкий шлях подолання раку на сьогодні успішно завершено. Але це так.
Мої заздалегідь записані на листочку питання до лікаря виявились не зовсім актуальними. Тому що складала я їх заздалегідь, але відновлення організму випередило всі сподівання, і ці питання втратили актуальність. Тому єдина користь - я прочитала лікарю великий список продуктів, щоб він сказав, що із цього можна, а що заборонено. Бачили б ви обличчя мого дорогого чарівника-хірурга, коли він тільки ствердно кивав на кожен пункт списку! Так, ніби зі мною взагалі нічого не відбулося: все можна! І ви знаєте, - цей незвичний формат розмови (на фоні всіх попередніх, коли йшла боротьба за одужання), - цей новий формат надихнув мене на якусь таку повну свободу, відчуття вільного польоту, чи що. Не знаю, як це виразити словами. Але найперше, що ми зробили по дорозі додому, - купили по морозиву і 'святково' його з'їли просто в машині. Це було найвизначніше святкування у нашій сім'ї! 😍
Далі - виїзд із передвихідного Києва. Пощастило: корків майже не було. Але вразила колона мосту Патона: тут досі красуються совєцькі серпи та молоти... А от Дніпро сфотографувати не вдалося: надто низька автівка у нас, рівень мостової огорожі не перевищує.
Дома на нас із нетерпінням чекали домашні улюбленці. Порадувала наша маленька доросла киця Меліса. Зазвичай вона не любить спілкуватися із песиками. А тут он як красиво сидять разом із Боною!
Ось такі бувають чудеса на світі. Життя перемагає, якщо дуже вірити і хотіти цього. Саме тому вірю в нашу перемогу над російськими загарбниками: зло має бути викорінене та знищене заради продовження життя. Шкода тільки, що надто великою ціною ця перемога нам дається. 😰