Новий 'витвір' вийшов із-під гачка сьогодні.
Давно хотіла зробити для внучки лялечку. Але все зайнята була попередніми завданнями, та й вибрати модель для в'язання ніяк не наважувалась.
Спочатку дуже хотілося зв'язати ляльку великого розміру, із великими очима та віями. З волоссячком, яке можна заплітати чи збирати в зачіску. Із одягом, що можна знімати та вдягати. Але.
Враховуючи те, що внуків у мене - троє, важко уявити, як їм зберігати великі іграшки. Тим більше, коли вони живуть зараз не вдома, через війну. От переможемо, їм їхати додому, а тут бабуся за два роки наплела купу ляльок. Вози тепер їх туди-сюди! 😁
Довго шукала. Але таки знайшла.
Лялечка - оберіг, зовсім малесенька. Їй наавіть очі пластмасові купувати не прийшлося: вони вишиті. Поміщається на долоні. Має дві гарні косички, які можна заплітати. З одягом не склалося так, як я хотіла: на таку мініатюрну ляльку важко нав'язати різних спідниць і блузок. І взуття також не зробила... бо дуже маленькі ніжки у неї.
Але надіюсь, манюня сподобається внучці. А велику я для неї обов'язково зв'яжу. Коли закінчиться війна. ✌️
