Через розвиток штучного інтелекту та його всюдисутність у світовій павутині ми тепер не знаємо, чи є певний контент правдою, чи згенерованою вигадкою придуманого людиною несправжнього розуму. І от тут любителі щасливих історій попадаються на гачок. Вони починають масово росповсюджувати вподобане відео чи розповідь у соцмережах. Інші ж люди, дивлячись на це чи читаючи, теж ставлять вподобайки і теж поширюють гарні новини. І рідко хто з нас одразу впізнає вигаданість, несправжність представлених фото, відео, історій. Мабуть, через те, що ми дуже втомилися від страшних подій війни. Скоро чотири роки мине, як український народ страждає від російського агресора. Постійний шок, напруга, втрати, евакуації, порятунки... В таких умовах, звісно, хочеться нарешті отримати щось позитивне від цього жорстокого світу. От і починаємо вірити в казку. Але навіть коли розумієш згодом, що історія - вигадана, все одно хочеться, щоб вона збулася колись насправді.
Саме такою є розповідь, що поширилась наприкінці 2025 року по всіх соцмережах. Нібито якийсь суддя Мартін Уоллес приютив пса, над яким знущався хазяїн. Господаря ж він перед цим засудив до максимального штрафу за жорстоке поводження з твариною.
Суддя за свою діяльність виніс безліч вироків, але справа скривдженого господарем пса Фінна лишила його спокою і сну. Кажуть, що суддя, не знімаючи мантію, пішов до притулку, куди Фінна доставили для лікування. Пес облизав суддю, показавши йому свою прихильність. І вже через тиждень, після одужання та зміцнення, Фінн був дозволений для усиновлення — і залишився з єдиною людиною, якій він довіряв: з Мартіном Уоллесом.
Хочу зазначити, що ця ставша вірусною історія має ознаки інтернет-легенди, оскільки вона часто поширюється на розважальних сторінках без посилань на офіційні судові записи чи конкретне місто.
А от моя історія - справжня!
Джесіка і її дітки - вони би не вижили на промзоні в такі морози і хуртовини. Тому тепер всі собачки в теплі, нагодовані і доглянуті.
Хоч я і не суддя.😊
