Похмурі холодні дощові дні не відмінили наші прогулянки із песиком. Необхідність вигулу будь-якої собаки в тому, щоб не втрачати контакту із своїм чотирилапим другом. Правда, для цього не він вас має вести на повідку, а ви - його. 😁 І на протязі всього маршруту важливо не 'рахувати ворон', а взаємодіяти із собачкою. Як це зробити? Та все насправді і просто, і складно... Це залежить виключно від вашого бажання. Бо навіть із іноземцем, що не володіє вашою мовою, а ви - його, взаємодії може не скластися, - потрібен перекладач. А хто має перекласти для вас мову вашого ж песика? - Вірно, таких спеціалістів у всьому світі - одиниці. І якщо вас дуже хвилює питання взаєморозуміння із собаками, то можете спробувати вивчити психологію цих чудових створінь. Для мене таким путівником свого часу став Антуан Наджарян. Щось схоже робить і Цезар Мілано. Їх методики доступні для ознайомлення в мережі.
Ну, а ми вчора взаємодіяли із Хенком у кав'ярні. Та так, що розбудили ринкових собак, які здійняли галас на вимогу Хенка до мене терміново поділитися з ним смаколиком. 😂 Я і сама не очікувала такої його поведінки. Але не врахувала, що пес ще нічого не їв, а я раптом взяла собі до кави макарон. Ну як я могла так не розуміти собаку, що мало не помирає від голоду? 🤣 От він і вирішив нагадати про себе гавканням, чемно сидячи по команді біля столика.
Так, поділилася я смаколиком із Хенком, не переживайте. Але так, як ділиться із своїми співплеменниками дикий пес-вожак: спочатку їсть він і всі чекають, і тільки коли вожак відходить від здобичі, решта племені можуть доїсти те, що залишилося. І ніяк інакше у природі не буває!!! Якщо одну цю істину взяти на озброєння у своєму щоденному вихованні улюбленців, то вам кінологи будуть не потрібні: ви самі станете для пса незаперечним вожаком. А вожаків і слухаються беззаперечно, завжди.
Після того, як Хенк доїв мого смаколика, ми одразу ж вирушили далі. Дорога пролягала через наш парк. І нас там чекала несподівана і дуже приємна зустріч із нашими врятованими рудими собаньками! Мої красуні давно вже у руках зооволонтерів. Спочатку були на одній перетримці, а після стерилізації переїхали до іншої. Прилаштувати собачок поки що не вдається: все та ж банальна причина 'на ланцюг', що звична для нашого населення... Але в такі умови врятованих, оброблених та відгодованих собачок волонтери не віддають. Тому чекають тільки на серйозних претендентів.
Хенк дівчаткам зрадів, але виду не показав. Куди там, такий весь серйозний та поважний, буде стрибати від радості перед малими і неосвіченими? Отак ото. 😎 Зате руденькі, що стали дуже красивими, так раділи зустрічі, що я їх не змогла навіть сфотографувати толком. Отакі дзиги стали!
Судячи з того, що руденькі чемно пішли за своєю благодійницею, а не за нами, їм у неї добре. Боялася, що пригадають минулі наші спільні прогулянки і підуть за нами. Та час і любов роблять свою справу. І це чудово. Залишилося тільки пошвидше знайти собачкам свій постійний найкращий дім. І взаємодію із новими людьми, що стануть їх вожаками.🐶