На сьогодні в моєму графіку догляду за врятованими цуценятами стояло важливе завдання: вакцинація собаченят. І так як у нас ветеринари в містечку займаються тільки сільськогосподарською живністю, то навіть не хочеться турбувати поважних лікарів якимись там щепленнями якихось там дворняг невідомого походження.
А як же поступити?
Та просто, як мені і сказали колись петс-ветеринари: у вас нема виходу, робіть самі!
Слава богу, на сьогодні в інтернет-мережі можна знайти все, крім грошей з неба.😁Тим більше, на будь-яке запитання до google миттєво підключається ШІ. Навіть коли ти його не просиш. І втулює тобі свої парадигми. Добре, що люди написали збоку сторінки ШІ, що він може бути не завжди правий. І ти йдеш до ЛЮДЕЙ по справжню інформацію.
Знайшла і опис процесу, і відео. Підшкірний укол вдалося зробити з першого разу. Головне - "в тебе немає виходу". Ця фраза додала впевненості, і от всі наші п'ятеро петсів вже вакциновані, бігають, граються і гарно ростуть. От тільки поки що жодного не забрали у новий дім. І мені стає важко з ними справлятися. Бо саме час їх вчити співіснуванню з цим світом. А в мене всього дві руки і дві ноги. На них всіх, з мамочкою разом.
Наступна вакцинація пройде ще легше. Головне - початок! 😉
